Сьогодні рубрика #НезручніПитання та проблема здуття й метеоризму — станів, коли гази в шлунково-кишковому тракті утворюються надмірно, роблять боляче і заважають жити.
Тут можна було б пожартувати про ще одну перевагу соціальної дистанції в 1,5 метри, однак, проблема з надмірним газоутворенням може бути серйозніша, ніж здається на перший погляд. Окрім того, що вона просто псує якість життя, то ще й може сигналізувати про перебіг хвороби.

В шлунково-кишковому тракті завжди присутні гази. Це і повітря, яке ми ковтаємо, і гази, що утворюються бактеріями з їжі, яку ми їмо. В більшості випадків, гази не мають неприємного запаху, і покидають наше тіло безперешкодно та непомітно. Ситуація стає фізично і соціально некомфортною, коли газів стає забагато, вони покидають наше тіло гучно, або мають неприємний запах.

Які бувають причини здуття та метеоризму:
Звісно, причини бувають різні: деякі цілком безневинні, і усунути їх просто, деякі є медичними станами, що потребують лікування чи певного способу життя.

Ковтання повітря під час їжі похапцем і без належного пережовування, жування жуйки чи куріння, або навіть гризіння ручки чи олівця збільшує кількість газу в шлунково-кишковому тракті. Вони можуть покинути нас через стравохід, а можуть пересунутися далі в кишківник.

Низка продуктів сприяє метеоризму. Їх об’єднують вуглеводи, які не розщеплюють наші ферменти, зате можуть з’їсти бактерії товстого кишківника, та утворити при цьому гази. До таких продуктів відносяться бобові, родзинки, цибуля, часник, яблука та сливи.

Багаті на клітковину продукти, зокрема висівки, продукти, де багато фруктози (наприклад, велика кількість фруктів чи мед), також молочнокислі продукти можуть викликати здуття в деяких людей.

А ще різні види капусти — броколі, цвітна, білокачанна та брюссельська. Вони дуже насичені поживними речовинами. Але їхня клітковина і сульфурафани — сірковмісні сполуки “перетравлюються” кишковою мікробіотою з утворенням різних газів, в тому числі — смердючого сірководню. Детальніше

Запах буває зумовлений також хімічними сполуками (індолом і скатолом), які утворюються при бактеріальній ферментації решток їжі. Появі запаху сприяють біле вино, пиво, соки індійська спеція асафетида та жирна їжа.

Здуття може викликати низка ліків. З-поміж них — нестероїдні протизапальні препарати, деякі послаблювальні, протигрибкові препарати, статини й тривале лікування антибіотиками.

У людей, схильних до метеоризму, інший профіль кишкової мікробіоти, ніж в людей, які не бояться їсти тушковану капусту з квасолею і грибами.

У людей, схильних до газоутворення, у порівнянні з людьми, які не мають такої проблеми, переважали бактерії родів Clostridium, Phascolarctobacterium, Bacteroides, Coprococcus, Blautia та некультивованих Bifidobacteriales. Головним утворювачем газу вважають умовно-патогенну бактерію Bilophila wadsworthia. Її експансії в середині нас сприяє раціон, багатий жирами, а вона, окрім газів, спричиняє запалення в кишківнику і порушення його бар’єрної функції. Детальніше

Водночас, дев’ять груп бактерій, притаманним здоровим людям, в схильних до метеоризму не зустрічалися. Це може частково пояснити, чому різні люди по-різному сприймають одну і ту саму їжу. 

Низка медичних станів чи хвороб також можуть викликати метеоризм. Це нетравлення, закреп, синдром подразненого кишківника, целіакія (непереносність глютену), непереносність лактози чи фруктози, гатроентерит (інфекція в шлунково-кишковому тракті), порушення всмоктування поживних речовин (тому вони лишаються в кишківнику і дістаються бактеріям).

Бурчання в животі через гази і спазми кишківника може бути цілком безневинним, хоча все одно неприємним, якщо його викликали голод чи тривожність. Якщо ж живіт регулярно нагадує про себе звуками, газами і болем, це може бути симптомом синдрому поздразненого кишківника, хвороби Крона, непрохідності кишківника через доброякісні чи злоякісні пухлини.

Червоними прапорцями в разі частих випадків здуття і метеоризму є раптова втрата ваги, нездатність усунути метеоризм зміною раціону та звичок, закрепи, прихована кров в калі, анемія, біль в животі, часта діарея і фекалії, що не тонуть (в людини зі здоровим ШКТ і адекватним раціоном тонуть). В такому разі слід звернутися до лікаря, а не шукати диво-засоби від метеоризму і здуття.

Що робити?

• Вести щоденник того, що ви їли, і що потім відчували. Це допоможе виявити продукти-тригери метеоризму, спазмів та здуття, і уникати їх.
• Їсти повільно та добре пережовувати їжу.
• Відмовитися від жування гумки, куріння та гризіння ручок і олівців, продуктів із різким запахом, капуст і бобових, а також солодких напоїв і молочнокислих продуктів.
• Звернутися до лікаря, якщо зміна раціону не допомагає, та/чи є “червоні прапорці”. Обговоріть з лікарем можливість застосування ферментів чи активованого вугілля. Детальніше

Здебільшого проблема надмірного утворення газів коригується не ліками й медичними процедурами, а зміною способу життя. Головне — не закривайте очі на проблему та піклуйтеся про себе. А, за необхідності, заплануйте візит до лікаря.

Лікування метеоризму, Кривий Ріг: терапія здуття живота

Метеоризм: діагностика та лікування в Кривому РозіЗдуття живота – симптом, який помітний одразу. Підвищене газоутворення характерно більшості захворювань шлунково-кишкового тракту, і воно говорить не тільки про наявність тимчасового дискомфорту, але також існування і розвиток патології, яка може бути дійсно серйозною. Необхідно своєчасне лікування здуття і метеоризму, терапія газоутворення на професійному рівні!

Для початку лікування важлива кваліфікована диференціальна діагностика. Вона допоможе визначити основне захворювання, а також методики впливу. Не можна щодня приймати сиропи або таблетки від метеоризму, болю в животі і проносу. Потрібно розуміти, що лікувати, і робити це правильно!

Продукти, що викликають газоутворення і здуття живота

Безперечно, даний симптом може бути тимчасовим, ситуативним, в якості реакції на продукти харчування. Тому первинно пов’язати його можна з вживаною їжею:

Причини надлишкового газоутворення

Здуття живота: причини газоутворення

По медичним дослідженням, норма газів, що виділяються – близько 600 мл на добу. Збільшення даного обсягу виникає через процеси бродіння і гниття продуктів, які потрапили в нижні відділи шлунково-кишкового тракту. До цього можуть привести:
• Спадкова недостатність ферментів у дітей і дорослих;
• Набута недостатність ферментів травлення, яка виникає внаслідок розвитку гастриту, панкреатиту, холециститу та інших захворювань шлунково-кишкового тракту;

Нерідко виникає метеоризм у новонароджених. Це пов’язано з незрілістю травного тракту і заковтуванням повітря разом з прийнятою їжею, що призводить до здуття кишечника.

Метеоризм у вагітних пов’язаний з тиском матки на кишечник, уповільненням роботи шлунково-кишкового тракту в цілому, а також гормональними змінами.

У людей, вік яких 60-70 років, підвищене газоутворення пояснюється атрофією м’язів кишечника і іншими віковими змінами, зокрема, збоями у виробленні ферментів травлення!

Симптоми здуття і метеоризму: що відчуває пацієнт

Надмірне скупчення газів викликає посилене розтягнення стінки кишечника, що призводить до здуття і відповідного дискомфортного відчуття, колік та різей. Метеоризм додатково відбивається на травній функції і впливає на моторику кишечника.

Поряд зі здуттям і збільшенням живота, який при легких ударах пальцями звучить як барабан, присутнє неприємне бурчання, чути булькаючі звуки.

Природний симптом – відходження газів, правда, в значно збільшеному обсязі. Також з’являється відрижка, в період загострення стану можливі розлади стільця!

Неприємні відчуття в області нижнього відділу живота призводять до додаткових симптомів, присутня загальна слабкість організму, нервозність, порушення сну, головний біль!

Метеоризм, здуття живота: діагностика в Клініці Медітон

Підвищене газоутворення: огляд і пальпація

Для встановлення причин підвищеного газоутворення і газовідходження, необхідно записатися на прийом гастроентеролога.

Перелік аналізів і досліджень визначає тільки кваліфікований фахівець, який враховує скарги пацієнта і зазначені симптоми!

Лікування метеоризму в Кривому Розі

• Призначається щадна дієта з легкозасвоюваними продуктами, з раціону виключаються газовані напої, страви на основі бобових, борошняні вироби, молочні продукти, а також жирні і копчені страви, маринади і спеції, які здатні негативно вплинути на перебіг основного захворювання, симптомом якого і є газоутворення і здуття;

Важливою частиною терапії є встановлення і лікування основного захворювання, що викликає дискомфортні відчуття, а також нормалізація роботи кишечника, системне відновлення мікрофлори. Залежно від діагнозу і пов’язаних симптомів, гастроентеролог може призначити пробіотики і спазмолітики, антибактеріальні препарати, вітамінні комплекси!

Не займайтеся самолікуванням, адже метеоризм може бути ситуативним або виступати симптомом одного з десятків захворювань. Пам’ятайте, що будь-який медикаментозний засіб має протипоказання і побічні дії, і безконтрольний прийом ліків може негативно вплинути на ваш організм!

Метеоризм: лікування в Клініці Медітон

Телефон для звернення: (098) 530-60-40 (контакт-центр, вайбер). Ви можете записатися на консультацію онлайн!

Важливі матеріали:

Відділення гастроентерології в Кривому Розі

Консультація інфекціоніста

Лабораторний комплекс: аналізи

Журнал «Медицина світу» — Журнал для широкого кола лікарів

Скорочений виклад

Agrawal A. , Whorwell P. J.
Review article: abdominal bloating and distension in functional gastrointestinal disorders — epidemiology and exploration of possible mechanisms
Aliment. Pharmacol. Ther. 27, 2–10.

Здуття живота (“bloating/distension”) є надзвичайно частим явищем при функціональних шлунково-кишкових захворюваннях, і багато пацієнтів розцінюють його як особливо набридливий симптом. Цей стан погіршується після їди, його інтенсивність коливається, наростаючи в кінці дня та утримуючись протягом ночі. Така клінічна картина є майже патогномонічною для функціональних шлунково-кишкових розладів, і тому дивує, що його мало використовують з диференціально-діагностичною метою. Частково це пояснюється меншою частотою здуття серед чоловіків, а також що чоловіки описують свої відчуття дещо інакше, характеризуючи їх як “важкість” або “напруження” в животі (“hardness” or “tightness”). Донедавна дослідження цього стану були розрізненими та емпіричними, інтерпретація їх результатів утруднена. Новітні інструментальні методи дали змогу об’єктивізувати оцінку цього стану, а відтак з’явилися докази, що “bloating” — відчуття розпирання, переповненості живота і “distension” — об’єктивне збільшення живота в об’ємі мають різні патофізіологічні механізми.

Популяційні дослідження засвідчили, що частота здуття серед населення коливається у межах 16–30% і подібна у країнах Заходу і третього світу (наприклад, у США, Мексиці та В’єтнамі). Серед цих осіб до 43% приймали медикаменти, 16% — зверталися до лікаря у зв’язку з цією проблемою і кожен четвертий відзначав суттєве порушення денної активності. Тому можна зробити висновок, що думка про здуття живота як звичайне явище у здорових осіб помилкова.

Серед пацієнтів із синдромом подразненої кишки (IBS) до 90% скаржаться на здуття живота із суттєвими відмінностями залежно від статі, характеру стільця і важкості симптомів. Видається, що здуття живота серед жінок трапляється удвічі частіше, ніж серед чоловіків, хоча це може зумовлюватися тим, що чоловіки інакше описують свої скарги. Синдром подразненої кишки може проявлятися діареєю (IBS-D), закрепом (IBS-C) або чергуванням цих двох підтипів (IBS-M), частота здуття живота найвища при закрепах — в одному з досліджень вона сягала 75% при IBS-C на противагу 40,9% при IBS-D.

У часовому вимірі пацієнти з IBS відзначають здуття протягом 28% часу, тоді як біль дещо більше часу — до 33%. Однак дві третини пацієнтів розцінювали здуття як найважчий симптом, і лише одна третина найважчим симптомом вважала біль. У найважчих випадках пацієнти змушені розстібати одяг, а жінки мають вигляд вагітних.

Хоч у здорових жінок функція кишківника змінюється під час менструації, ці зміни набагато сильніше виражені у хворих із IBS — 40–75% з них скаржаться на порушення дефекації і здуття живота у перименструальному періоді. Такі особливості наводять на думку, що здуття живота має сильну залежність від гормонального статусу, хоча воно трапляється упродовж усього менструального циклу, а також у жінок після менопаузи.

Роль психологічних факторів у патогенезі здуття живота залишається суперечливою. Спочатку вважали, що така симптоматика є цілковито наслідком того, що пацієнт зумисне випинає живіт шляхом збільшення поперекового лордозу й опускання діафрагми. Цю гіпотезу було відкинуто через проведені дослідження з комп’ютерною томографією (КТ). І хоча деякі дослідження виявили зв’язок здуття живота з психопатологією, однак інші його заперечують і загалом пацієнти рідко пов’язують здуття живота зі стресом.

Хоч ожиріння є доведеним фактором ризику таких шлунково-кишкових розладів, як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба і диспепсія, можна було б очікувати, що воно маскує симптоми здуття живота. Попри це здуття відзначають і особи з надмірною вагою, а в Австралійському дослідженні Talley N. J. et al. (2004) надмірну вагу тіла (ІМТ > 30 кг/м²) визнано незалежним предиктором здуття живота, навіть після поправки на вік, стать, освіту, вживання алкоголю або куріння.

Раніше вважали, що англомовні терміни “bloating” (відчуття здуття живота, розпирання, переповненості) і “distension” (об’єктивне збільшення живота в об’ємі) описують той самий феномен. Однак нині відомо, що не в усіх осіб, які скаржаться на відчуття здуття живота, він збільшується в об’ємі (окружності), тому ці поняття треба розрізняти.

Як звичайно, пацієнти скаржаться на посилення відчуття здуття живота і його збільшення в об’ємі протягом дня, це знайшло об’єктивне підтвердження при дослідженнях із сантиметровою стрічкою і КТ. Однак оцінка здуття живота з допомогою сантиметрової стрічки має елемент суб’єктивності, окрім того воно не дає змоги оцінювати динаміку об’єму живота в амбулаторних умовах (за звичайної денної активності) протягом тривалого часу. Тому Houghton L. A. et al. розробили техніку добового амбулаторного моніторингу об’єму живота шляхом індуктивної плетизмографії (abdominal inductance plethysmography — AIP). Провід (від площі перерізу якого залежить його провідність) утворює петлю в еластичному поясі. Відповідно, при розтягу пояса провідність зменшується, такий метод дає змогу оцінювати коливання периметра живота з точністю до міліметра. Дослідження з допомогою AIP загалом засвідчили кореляцію відчуття здуття живота з його об’ємом у пацієнтів з IBS, але її частіше виявляли в пацієнтів з підтипом IBS-C (закрепи) — у 72% хворих (r > 0,5, P < 0,05), ніж при IBS-D (проноси) — лише у 30% хворих.

Експерименти з перфузією газів у порожню кишку засвідчили, що при збільшенні живота в об’ємі перфузія супроводжується відчуттям здуття лише при скороченні порожньої кишки, тоді як при релаксації кишки вона добре переноситься. Окрім того, саме єюнальне, а не ректальне введення газу спричинює абдомінальну симптоматику, незважаючи на подібне збільшення живота в об’ємі. Ферментація лактульози у товстій кишці спричиняє відчуття здуття живота і збільшення його в об’ємі, однак максимум суб’єктивного відчуття і об’єктивного здуття не збігаються у часі і їх коливання не корелюють між собою.

Патофізіологічні механізми

Тривалий час дебати точилися довкола того, чи може відчуття здуття живота в пацієнтів з IBS спричинятися надмірним утворенням газів.

Більшість досліджень, проведених з допомогою різних методик (рентгенологічні, дихальні тести, промивання), не виявили відмінності газоутворення у хворих з IBS та здорових волонтерів, а в разі коли газоутворення було підвищеним, воно не корелювало з відчуттям здуття. Справді, відчуттям здуття живота супроводжується прийом лактульози, псиліуму та метилцелюлози, хоча лише лактульоза призводить до посилення газоутворення. Мало того, введення великої кількості фізіологічної суміші газів у порожню кишку призводило до збільшення периметра живота лише на 2 см, тоді як принаймні у половини хворих з IBS він збільшується на 6 см і більше. Тому слід вважати, що хоча посилене газоутворення може зумовлювати відчуття здуття живота, воно не є причиною цього симптому в більшості хворих з IBS.

Барселонська група дослідників (Serra J. et al.) виконала низку елегантних досліджень, що допомагають зрозуміти, як газ може спричинити симптоматику у хворих з IBS. Вони вказують, що при нормальному об’ємі газу скарги може викликати порушення його пасажу по кишці — сповільнення пасажу у хворих з IBS корелювало із збільшенням об’єму живота, натомість не спостерігалося у здорових добровольців. Такі зміни посилювалися при ентеральній інфузії ліпідів, що пояснює один із можливих механізмів постпрандіального здуття живота. В іншій роботі цієї групи авторів фізичний компонент їди (інтрагастральний балон) спричиняв відчуття здуття, тоді як хімічний (ентеральна інфузія ліпідів) — збільшення живота в об’ємі. Порушення пасажу газу внаслідок спазму кишки приводить до відчуття здуття, тоді як релаксація кишки, індукована глюкагоном, супроводжується безсимптомним збільшенням живота в об’ємі.

Добре відомо, що багато пацієнтів з IBS має вісцеральну гіперчутливість упродовж усього шлунково-кишкового тракту. Це дає підстави очікувати її участь у відчутті здуття. Пременструальна вісцеральна гіперчутливість супроводжується посиленням відчуття здуття, але не збільшенням живота в об’ємі, виявлено також, що в пацієнтів з вісцеральною гіпочутливістю розвивається збільшення живота, а при гіперчутливості — відчуття здуття, а збільшення живота в об’ємі не обов’язкове.

Моторика кишки включає феномени міоелектричної активності, скоротливості, тонусу, піддатливості (спроможності розтягуватися) і транзиту. Загалом описано різні варіанти кишкової моторики у хворих з IBS, однак вони не мають достатньої діагностичної цінності. Проблема зв’язку здуття живота з різними складовими кишкової моторики досі вивчена недостатньо, щоб зробити якісь конкретні висновки. Досі неясним залишається зв’язок між кишковим транзитом і здуттям, адже його відзначають хворі як з IBS-C, так і з IBS-D. Попри це низка досліджень засвідчила зв’язок здуття, а радше збільшення живота в об’ємі зі сповільненим транзитом та локальним розтягненням/скороченням тонкої кишки.

Доречним є припущення про наявність вісцеросоматичної рефлекторної реакції мускулатури передньої черевної стінки на наповнення шлунка їжею, вагітність чи зміну положення тіла. Відповідно, у хворих із збільшенням живота в об’ємі такі рефлекси можуть бути розладнані, що призводить до неприємних відчуттів. У дослідженні Барселонської групи із введенням газу в товсту кишку виявлено порушення такої рефлекторної реакції із парадоксальною релаксацією внутрішнього косого м’яза.

У пацієнтів з IBS порівняно часто трапляється непереносимість лактози, фруктози і сорбітолу, однак ця частота не має значущої відмінності від загальної популяції, ця причина може відігравати лише доповнюючу роль у розвитку здуття. І все ж таки, їх виключення з дієти доцільне для пацієнтів з особливо важкими проявами здуття.

Кілька досліджень забезпечили дані щодо ролі бактерійної флори у клінічних проявах IBS та здуття живота. По-перше, деякі попередні дані засвідчують відмінність товстокишкової флори у хворих з IBS порівняно зі здоровою популяцією. По-друге, нині зростає кількість повідомлень про позитивний ефект лікування IBS з допомогою пробіотиків, таких як біфідобактерії і лактобацили. Деякі автори рекомендують застосовувати в лікуванні здуття живота навіть антибіотики (Sharara A. I. et al., 2006; Stefano M. et al., 2000). По-третє, дослідження групи Lin H. C. et al. (2004) засвідчили надмірний ріст бактерій у тонкій кишці у хворих з IBS і здуттям живота. Зокрема, становить інтерес потенційна роль метаногенних бактерій, які можуть сповільнювати гастроінтестинальний транзит і, відповідно, призводити до здуття живота. Однак дані щодо надмірного росту бактерій у тонкій кишці досі неповні, хоча цей стан може пояснювати клініку IBS принаймні в частини пацієнтів.

Диференціальна діагностика

Як звичайно, диференціальна діагностика здуття живота, пов’язаного із функціональними гастроінтестинальними розладами, не є важкою проблемою, особливо при переміжному характері скарг, погіршенні після їди і добових коливаннях. При постійному характері і прогресуванні захворювання у важких випадках необхідно виключити асцит і пухлини яйників. Треба також враховувати можливість інтермітуючої тонкокишкової непрохідності.

Лікування

Більшість пацієнтів з IBS відзначає погіршення після їди, і хворі зі здуттям живота не є винятком з цього правила. Безсумнівно, що дієта з високим вмістом волокна посилює здуття живота, тому обмеження його споживання є досить ефективним заходом. Окрім того, радять обмежити споживання жирів, відмовитися від газованих напоїв і перейти на замінники цукру. Фармакологічне лікування здуття живота обмежене такими препаратами, як симетикон і активоване вугілля, однак доказів їх ефективності порівняно мало. Мало доказів є також щодо користі застосування спазмолітиків, натомість закрепи, які корелюють зі збільшенням живота в об’ємі, ефективно лікуються з допомогою проносних засобів. При цьому слід уникати лактульози, оскільки майже завжди її прийом супроводжується посиленням здуття живота. Хоча у дослідженнях ефект від застосування пробіотиків був непостійним, їх варто призначати, оскільки здуття належало до тих симптомів, які полегшувалися під впливом цих препаратів. Полегшення симптомів IBS, у тому числі і здуття живота, засвідчено у дослідженнях із призначенням неоміцину й особливо новішого препарату рифаксиміну, однак дискусійними питаннями в такому разі є необхідність довготривалого лікування, повторних курсів і розвитку резистентності.

У 2002 р. Барселонська група засвідчила, що неостигмін може зменшити затримку газів. Таке спостереження у поєднанні з фактом, що закрепи корелюють із збільшенням об’єму живота, наводять на думку про доцільність застосування прокінетиків. Частковий агоніст 5-HT4-рецепторів тегасерод має прокінетичну активність і засвідчив свою ефективність проти здуття живота у низці досліджень та об’єднаному аналізі їх результатів. Таким чином, логічним шляхом вирішення проблеми є застосування прокінетиків або проносних засобів для прискорення транзиту кишкового вмісту.

R Spiller et al. Guidelines on the irritable bowel syndrome mechanisms and practical management. Gut 2007;56;1770-1798.

Таким чином, відчуття здуття живота і збільшення його в об’ємі є почасти відмінними феноменами, у патогенез яких залучено цілу низку механізмів. Сенсорні механізми відіграють важливішу роль у розвитку відчуття здуття, тому можна очікувати позитивного ефекту від терапії, що впливає на ці процеси, наприклад, доцільним є вивчення ефекту трициклічних антидепресантів. Натомість збільшення живота в об’ємі має механічну основу, відповідно, корисними можуть бути прокінетики або проносні засоби. Однак багато пацієнтів потребує складнішої лікувальної тактики з комбінацією дієтичних, фармакологічних, бактеріологічних і поведінкових підходів.

Підготував Ігор Тумак

Чому бурчить в животі — блог медичного центру ДокторПРО

На жаль, деякі стани і особливості організму все ще викликають незручність і залишаються предметом жартів. Найбільше дістається, звичайно, кишечнику.

Ні, ми не проти жартів, просто часом збентеження і почуття сорому не дозволяють людині звернутися за допомогою, коли його починає щось по-справжньому турбувати.

Що відбувається з їжею в кишечнику?

Їжа в кишечнику перетравлюється. Але процес цей починається ще в роті, де їжа пережовується для більш легкого проходження по стравоходу (він з’єднує шлунок і ротову порожнину). У шлунку їжа і рідини змішуються з травним соком. Ферменти, що входять до його складу допомагають розщепленню їжі, а соляна кислота нейтралізує деякі потенційно шкідливі бактерії. З шлунку химус (рідка суміш частково перевареної їжі) повільно переміщається в кишечник, на це йде кілька годин. Починається основна частина травлення — в тонкій кишці засвоюється більша частина поживних речовин. Далі через мільйони крихітних ворсинок, що утворюють стінки кишки, ці речовини потрапляють в кров. А то, що залишилося, переходить в товсту кишку, де відбувається всмоктування води і утворення калових мас.

Чому в животі бурчить від голоду?

Зазвичай бурчання в животі викликане м’язовою активністю шлунка і кишечника — перистальтикою (так називають скорочення м’язів, завдяки яким їжа просувається по травному тракту). Це відбувається не тільки коли людина голодна, але і коли шлунок і кишечник повні — їх вміст не заглушає звук, і його чітко чутно. Незважаючи на те, що швидкість і сила перистальтики збільшуються в присутності їжі, її активність також посилюється, якщо шлунок і тонкий кишечник залишаються порожніми протягом пари годин.

Незвично сильна перистальтика, що супроводжується звуком і болем, — сигнал, який краще не ігнорувати. Він може бути наслідком найрізноманітніших станів і патологій (причому деякі з них досить серйозні). Тому при його виникненні важливо звернутися до гастроентеролога. А якщо є й інші симптоми, наприклад багаторазове блювання, висока температура, сильне здуття живота, то потрібно викликати швидку.

А ходити в туалет обов’язково кожен день?

Ходити в туалет кожен день не обов’язково. Тут все індивідуально, головне — регулярність. Нормальним вважається спорожняти кишечник не рідше трьох разів на тиждень і не частіше трьох разів на день. Причому навіть невеликі зміни в способі життя можуть впливати на частоту походів в туалет. Наприклад, людина стала прокидатися рано чи пізно, пити більше або менше води, частіше або рідше займатися спортом, пити каву вранці або їсти незвичну для себе їжу (таке часто буває у відпустці). Плюс під час менструації — через перепади гормонів жінки можуть зіткнутися з такими проблемами, як запор та діарея. Запор пов’язаний зі збільшенням гормону прогестерону в передменструальний період — через нього їжа просувається повільніше по кишечнику. А за діарею несуть відповідальність простагландини — активні речовини, які сприяють скороченню м’язів матки. Коли їх вміст стає високим, вони потрапляють в кишечник і змушують його скорочуватися.

Через що виникають запор та діарея?

Причини запору та діареї можуть бути самими різними, встановити точну може лише лікар. Запор нерідко виникає як наслідок певного способу життя, наприклад, коли людина мало рухається, не їсть продукти, багаті клітковиною, п’є мало води або довго не спорожняє кишечник, коли хочеться в туалет. Лікарі в такому випадку рекомендують їсти більше клітковини (близько 20-35 грамів на день) і не відкладати походи в туалет (кишечник найбільш активний вранці і після їжі). Діарею можуть викликати віруси і бактерії, що живуть у воді або їжі. Діарея, не пов’язана з інфекцією, може виникнути як побічний ефект від прийому антибіотиків або інших препаратів, як наслідок харчової алергії або шлунково-кишкових захворювань, наприклад запального захворювання кишечника.

Якщо діарея або запори трапляються періодично протягом останніх трьох місяців і супроводжуються болями в животі, здуттям, то це привід запідозрити синдром роздратованого кишечника. Симптоми при цьому розладі дають про себе знати не рідше ніж раз на тиждень, а результати аналізів не виявляють наявність якого-небудь патологічного стану в організмі. Проте захворювань, для яких характерні діарея або запор, досить багато, тому важливо уважно вивчити і врахувати інші неприємні симптоми. Звернутись до лікаря слід при:

• різкій втраті ваги;
• частій діареї;
• появі крові на туалетному папері;
• незрозумілій блювоті;
• появі труднощів при ковтанні;
• постійному інтенсивному болі, який не слабшає вночі і вимагає прийому знеболюючих.

При наявності цих симптомів візит до лікаря краще не відкладати. Те ж стосується випадків, коли симптоми з’явилися після 50 років або у когось з родичів був діагностований рак товстої кишки.

Як зрозуміти, що живіт болить через проблеми з кишечником?

На проблеми з кишечником можуть вказувати нелокалізований біль (коли болить живіт, але людина не може точно сказати, в якому саме місці), біль в нижній частині живота і переймоподібний біль в цій зоні. У будь-якому випадку точно визначити, що проблема саме в кишечнику, зможе тільки лікар. З високою ймовірністю, причиною проблем буде функціональний розлад кишечника. Однак спочатку необхідно виключити більш серйозні патології — лікар докладно розпитає пацієнта про симптоми, призначить аналіз крові і калу і при необхідності — колоноскопію. Подальші дії залежать від результатів дослідження. 

Якщо всі результати негативні, то причина болю, швидше за все, в тому ж синдромі роздратованого кишечника (СРК). Зазвичай лікування захворювання починають з аналізу симптомів — всього, що передувало нападу: їжа, алкоголь, стрес. Якщо виключити фактор, який провокує напад, можна уникнути повторення проблеми. При коротких загостреннях підійдуть препарати, які знімають самі симптоми. Так через спазм (хворобливе скорочення м’язів) людина іноді не може сходити в туалет, а при СРК спазми ще й викликають біль і здуття живота. В такому випадку в якості засобу швидкої допомоги використовують спазмолітики. 

Іноді в ході лікування лікар може виписати антидепресанти. При синдромі роздратованого кишечника такі препарати допомагають впоратися з болем і уповільнюють роботу кишечника, що добре при діареї. Також вченими встановлений зв’язок між підвищеною тривожністю і симптомами СРК, тому лікар може порекомендувати відвідати психотерапевта.

А коли боляче ходити в туалет — це геморой?

Коли боляче ходити в туалет, це необов’язково геморой, причин досить багато. Тут теж потрібно враховувати інші симптоми (якщо вони є) і те, як часто виникають больові відчуття. Якщо біль виникає при кожному поході в туалет, а на туалетному папері залишаються сліди крові (червоного кольору) — варто звернутися до лікаря. Швидше за все, це геморой або анальна тріщина. Найчастіше такі стани виникають як результат запору, коли доводиться сильно напружуватись під час дефекації, а калові маси при цьому занадто тверді.

Однак кров може бути ознакою і інших серйозних патологій, наприклад виразки дванадцятипалої кишки або хвороби Крона. Проте панікувати не варто: трохи червоної крові одноразово без інших симптомів не означає, що вам потрібна медична допомога. Таке правда буває. А ось якщо кровотеча зберігається протягом декількох днів (або періодично проходить, але потім знову повертається) і є такі симптоми, як утруднене дихання, біль в животі і в грудях, запаморочення, втома, лихоманка, зміна кольору фекалій (наприклад, вони стали чорними), то потрібно негайно звернутися до лікаря.

Звідки беруться гази в животі?

Газ надходить в кишечник, коли людина ковтає повітря (в основному, правда, такі гази виходять з відрижкою), газ також виробляють бактерії, харчуючись певними вуглеводами, які є в багатьох продуктах. Це призводить до того, що щодня в кишечнику виявляється від 500 до 1500 мілілітрів газу. Занадто багато кишкових газів, здуття живота і біль можуть вказувати на функціональні розлади або непереносимість лактози, тому при таких симптомах варто проконсультуватися з лікарем. Крім того, можна спробувати самостійно вплинути на проблему і внести деякі зміни в спосіб життя і раціон: регулярно займатися спортом, їсти і пити повільно, уникати продуктів і напоїв, які викликають підвищене газоутворення.

Чому виникає здуття живота й що з цим робити

Знаючи й дотримуючись кілька простих правил профілактики метеоризму, можна виключити можливість виникнення даного відхилення у здоров’ї.

Основні рекомендації як запобігти появі надмірного газоутворення в кишківнику:

• виключити з раціону їжу, що викликає надмірне газоутворення;
• приймати їжу в спокійній атмосфері;
• ретельно пережовувати їжу;
• уникати стресових ситуацій та не переїдати під час них;
• займатися спортом і гуляти на свіжому повітрі;
• спати щоночі не менше 8 годин і виключити вплив усіх предметів, що заважають нічному відпочинку.

Бережіть себе та пам’ятайте, що відхилення в роботі шлунково-кишкового тракту залежать безпосередньо від раціону харчування. Намагайтеся вживати здорову їжу та не нервувати.

Як правильно підготуватися до Великодня, щоб зустріти його без здуття живота, печії та діареї? Читайте про топ-5 препаратів, які повинні бути під рукою під час великодніх свят.

Здуття живота також може статися через те, що в людини немає зубів або в неї неякісні протези. Тому пропонуємо вашій увазі нову статтю про те, як доглядати за зубними протезами та який фіксує крем для них вибрати.

Дізнавайтеся більше про здоров’я на apteka24.ua.

Даний редакційний матеріал пройшов перевірку на достовірність, здійснену лікарем-терапевтом медичного центру Medical Plaza — Красновою Катериною Юріївною.

Джерела

Functional anatomy and physiology of gastric secretion / PubMed

The Role of Enzyme Supplementation in Digestive Disorders / ResearchGate

Recent advances on lactose intolerance: Tolerance thresholds and currently available answers / NIH

Peppermint oil for the treatment of irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis / ClinicalTrials.gov

Increasing Symptoms in Irritable Bowel Symptoms With Ingestion of Galacto-Oligosaccharides Are Mitigated by α-Galactosidase Treatment / AJG

Effect of Repeated Consumption of Partially Hydrolyzed Guar Gum on Fecal Characteristics and Gut Microbiota: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled, and Parallel-Group Clinical Trial  / ResearchGate

A Randomized Clinical Trial of Berberine Hydrochloride in Patients with Diarrhea-Predominant Irritable Bowel Syndrome / PubMeD

Probiotics in human health and disease: from nutribiotics to pharmabiotics / EuropePMC

Digestive Enzyme Supplementation in Gastrointestinal Diseases / NCBI

Відмова від відповідальності

apteka24.ua надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров’я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я. apteka24.ua не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.

Часте здуття живота — неприємна проблема, про яку багато мовчать. І зовсім дарма!

Здуття живота хоча б раз у житті турбувало кожного з нас, передає Ukr.Media… Болі в області кишечника, дискомфорт, розпирання зсередини, гази — все це приносить величезні незручності. Але якщо деяких людей ця проблема стосується епізодично, то інші страждають від здуття живота добу безперервно.

У чому ж причина постійного поганого самопочуття? Насправді, причиною проблеми можуть стати, як різні захворювання, так і неправильне харчування.

Хронічний панкреатит

У цьому разі організму не вистачає певних ферментів для переробки їжі. Внаслідок чого з’являється здуття після вживання будь-якого виду їжі.

Синдром роздратованого кишечника

Здуття кишечника відбувається із-за порушення роботи його рухової функції. У цьому випадку дискомфортні відчуття в області живота супроводжуються сильним болем.

Дисбактеріоз

Здуття кишечника стає наслідком порушення балансу мікрофлори. Шкідливі організми починають виробляти гази (аміак, сірководень, метан).

Непереносимість лактози

Нерідко в організмі дорослих людей спостерігається відсутність ферментів, які допомагають організму засвоювати лактозу.

Непрохідність кишечника

Такий патологічний синдром спостерігається у людей з новоутвореннями і поліпами в області кишечника. Це стає перешкодою для прохідності їжі.

Неправильне харчування

Також однією з найбільш поширених причин здуття живота є неправильне харчування. Вживання великої кількості газованих напоїв, солодощів, хлібобулочних виробів, картоплі та бобових може привести до сильного газоутворенню в області кишечника.

Додатково до перерахованого дієтологи радять переглянути свій раціон на наявність продуктів, які можна їсти в тандемі. У першу чергу це стосується фруктів: їх необхідно вживати за годину до основного прийому їжі або через дві години після їжі.

Як позбутися від здуття живота

Якщо проблема здуття живота не пов’язана з яким-небудь захворюванням, можна полегшити хворобливі симптоми, прийнявши кілька таблеток активованого вугілля. Також варто виключити з раціону продукти, які викликають бродіння. Поліпшити самопочуття можна за допомогою нескладних фізичних вправ.

На наступний день після здуття необхідно дати кишечнику час відпочити: протягом доби потрібно їсти лише відварений рис і запивати його трав’яними чаями. Після спливу зазначеного часу слід переглянути своє щоденне меню: з м’яса краще віддати перевагу курці, індичині і телятини.

Як гарнір відмінно підійде рис. А молоко варто замінити на сир, йогурт або кефір. Також потрібно щодня вживати трав’яні настої та чаї (звіробій, м’ята і ромашка стануть відмінним вибором).

Якщо ж здуття кишечника викликано загостренням якого-небудь захворювання, не варто зволікати з візитом до лікаря. Здоров’я тобі і твоїм близьким! 

«Желе из гребешков с кровавым животом» — жуткая капля глубин

Суда, проводящие исследования глубоких океанов, за прошедшие годы обнаружили множество желе странного вида, но «желе из гребешков с кровавым животом» должно взять верх . Жуткая капля бездны не только имеет преследующее имя, но еще и выглядит как инопланетянин, который спокойно поработит человечество. Посмотрите, как он волнообразно движется в океане, на видео ниже, но только если вы уверены, что не подвергнетесь гипнозу.

Смеющийся кальмар снял видео с желе из кровавого живота, которое недавно было размещено на YouTube Исследовательским институтом аквариумов Монтерей-Бей (MBARI).В описании института кровавого живота — a.k.a. Lampocteis cruentiventer — МБАРИ отмечает, что это гребневик.

MBARI

Согласно постороннему сообщению из Калифорнийского университета в Беркли, гребневики, которых также называют морским крыжовником, морскими грецкими орехами, гребенчатым желе или поясом Венеры, являются «прожорливыми хищниками». Действительно, MBARI отмечает, что кровавый живот приобрел малиновый оттенок живота, чтобы «замаскировать свечение любой биолюминесцентной добычи, которую он ест.И хотя неясно, действительно ли кровавый живот в этом конкретном видео ест, все же легко представить, насколько (в буквальном смысле) темным было бы стать обедом для одного из этих желе.

MBARI

Помимо подлых методов потребления, кровавый живот примечателен еще несколькими физиологическими причудами. Например, у него восемь рядов ресничек, используемых для передвижения, как и у других гребневиков. Эта особенность также принесла этим существам свое имя.Мерцание, наблюдаемое на видео, на самом деле связано с тем, что реснички рассеивают свет при их движении. Кровавое брюхо тоже способно к биолюминесценции.

Последняя важная характеристика желе из кровавого живота — это его размер. Его длина всего шесть дюймов, что приятно слышать после размышлений о том, какие кошмары может вызывать подобное существо. По крайней мере, для других крошечных морских существ.

MBARI

Что вы думаете об этом гребешке из кровавого живота? Это самое причудливое морское существо, которое вы когда-либо видели, или вы раньше видели гораздо больше потусторонних капель? Поговорим о желе в комментариях!

Изображение функции: MBARI

Почему это происходит и как это лечить

Кровотечение в пищеварительном тракте является симптомом проблемы, а не самой болезнью.Обычно это происходит из-за состояний, которые можно вылечить или контролировать, например, геморроя.

Причина кровотечения может быть несерьезной, но врачу важно найти источник этого симптома. Пищеварительный или желудочно-кишечный тракт (ЖКТ) включает пищевод, желудок, тонкий кишечник, толстую кишку, прямую кишку и задний проход. Кровотечение может исходить из одной или нескольких из этих областей — из небольшого участка, такого как язва на слизистой оболочке желудка, или из-за более широкой проблемы, такой как воспаление толстой кишки.

Вы можете не знать, случится ли это. Врачи называют этот тип кровотечения «оккультным» или «скрытым». К счастью, простые тесты могут проверить наличие скрытой крови в стуле.

Почему это происходит?

Причины различаются в зависимости от того, где происходит кровотечение.

Если он находится в пищеводе (трубке, соединяющей рот с желудком), причины могут включать:

Эзофагит и гастроэзофагеальный рефлюкс . Желудочная кислота, которая возвращается, или «рефлюкс», обратно в пищевод из желудка, может вызвать раздражение и воспаление пищевода (эзофагит), что может привести к кровотечению.Подробнее о гастроэзофагеальном рефлюксе (ГЭРБ).

Варикоз . Это аномально увеличенные вены, обычно расположенные в нижнем конце пищевода или в верхнем отделе желудка. Они могут сломаться и кровоточить. Цирроз печени — наиболее частая причина варикозного расширения вен пищевода. Узнайте больше о симптомах кровотечения из варикозно расширенных вен.

Слеза Мэллори-Вайса. Это разрыв слизистой оболочки пищевода. Обычно это вызвано сильной рвотой. Это также может произойти из-за вещей, которые увеличивают давление в животе, таких как кашель, икота или роды.Узнайте больше о тошноте и рвоте.

Кровотечение из желудка может быть вызвано:

Гастритом. Это воспаление желудка. Его могут вызвать алкоголь и некоторые обезболивающие. Посмотрите видео о гастрите.

Язвы. Компоненты в желудке могут увеличиваться в размерах и разрушаться через кровеносный сосуд, вызывая кровотечение. Помимо лекарств, наиболее частой причиной этого является инфекция, вызванная бактерией Helicobacter pylori. Кроме того, язвы желудка, связанные со стрессом, могут возникнуть у людей, перенесших ожоги, шок, травмы головы или рака, а также перенесших серьезную операцию.Узнайте факты о язвенной болезни.

Кишечные язвы обычно возникают из-за избытка желудочной кислоты и инфицирования Helicobacter pylori .

Рак желудка.

Кровотечение из нижних отделов пищеварительного тракта (толстой кишки, прямой кишки и ануса) может быть вызвано:

Геморроем. Вероятно, это наиболее частая причина появления видимой крови в нижних отделах пищеварительного тракта, особенно ярко-красной крови. Геморрой — это расширенные вены в анальной области, которые могут разорваться с выделением крови, которая может появиться в туалете или на туалетной бумаге.Узнайте о симптомах и причинах геморроя.

Анальные трещины. Разрыв слизистой оболочки заднего прохода также может вызвать кровотечение. Часто это очень болезненно. Узнайте, как лечить трещины заднего прохода.

Полипы толстой кишки. Это новообразования, которые могут произойти в толстой кишке. Некоторые со временем могут перерасти в рак. Колоректальный рак также может вызвать кровотечение. Узнайте больше о полипах толстой кишки.

Кишечные инфекции. Воспаление и кровавый понос могут быть результатом кишечных инфекций.Узнайте больше о распространенных инфекциях, таких как H. pylori .

Язвенный колит. Воспаление и обширное поверхностное кровотечение из крошечных язв могут быть причиной появления крови в стуле. Получите обзор язвенного колита (ЯК).

Болезнь Крона — это заболевание иммунной системы. Это вызывает воспаление и может привести к ректальному кровотечению. Знайте разницу между ЯК и болезнью Крона.

Дивертикулярная болезнь вызывается дивертикулами — маленькими «мешочками», которые выступают из стенки толстой кишки.Прочтите о симптомах дивертикулярной болезни.

Проблемы с кровеносными сосудами. С возрастом в кровеносных сосудах толстой кишки могут возникать проблемы, которые могут вызвать кровотечение. Это ненормально для старения, но более вероятно, что это происходит в более позднем возрасте.

Ишемический колит. Это означает, что к клеткам, выстилающим кишечник, поступает недостаточно кислорода. Кровавая диарея, часто сопровождающаяся болью в животе, может возникнуть, если в кишечник поступает недостаточное количество крови, что приводит к ишемии или недостатку кислорода и повреждению клеток, выстилающих кишечник.Узнайте факты об ишемическом колите.

Каковы симптомы?

К ним относятся:

• Ярко-красная кровь, покрывающая стул
• Темная кровь, смешанная со стулом
• Черный или дегтеобразный стул
• Ярко-красная кровь в рвоте
• Появление рвоты «кофейной гущи»

Другие признаки , которые также требуют внимания врача, включают:

• Усталость, слабость, бледность
• Анемия — в вашей крови мало гемоглобина, богатого железом

Местоположение кровотечения может повлиять на то, что вы замечаете.

Если кровь поступает из прямой или нижней части толстой кишки, ярко-красная кровь будет покрывать стул или смешиваться с ним. Стул может быть смешан с более темной кровью, если кровотечение находится выше в толстой кишке или в дальнем конце тонкой кишки.

При кровотечении в пищеводе, желудке или двенадцатиперстной кишке (части тонкой кишки) стул обычно черный, дегтеобразный и с очень неприятным запахом. Рвота может быть ярко-красной или иметь вид «кофейной гущи» при кровотечении из пищевода, желудка или двенадцатиперстной кишки.

Если кровотечение скрыто, вы можете не заметить изменения цвета стула.

Имейте в виду, что некоторые лекарства, такие как железо, висмут и антибиотик цефдинир, а также некоторые продукты, такие как свекла, могут придавать стулу красный или черный цвет, который выглядит как кровь, но на самом деле это не так.

Симптомы также различаются в зависимости от скорости кровотечения.

В случае внезапного обильного кровотечения вы можете почувствовать слабость, головокружение, обморок, одышку или спазматическую боль в животе или диарею.Вы можете впасть в шок из-за учащенного пульса и падения артериального давления. Вы можете побледнеть.

Если кровотечение медленное и продолжается в течение длительного времени, вы можете постепенно чувствовать усталость, вялость и одышку. Может возникнуть анемия, из-за которой ваша кожа станет более бледной.

Что проверит ваш врач

Если вы заметили необычное кровотечение, запишитесь на прием к врачу. Они зададут вам вопросы и проведут медицинский осмотр. Такие симптомы, как изменения в привычке кишечника, цвет стула (черный или красный), консистенция, а также наличие боли или нежности, могут сказать вашему врачу, какая область желудочно-кишечного тракта поражена.

Они проверит ваш стул на кровь. Вы также возьмете анализ крови, чтобы проверить, нет ли у вас анемии. Результаты дадут вашему врачу представление о степени кровотечения и о том, насколько оно может быть хроническим.

Если у вас кровотечение из пищеварительного тракта, вам, скорее всего, сделают эндоскопию. Эта обычная процедура позволяет вашему врачу точно увидеть, где проявляется симптом. Во многих случаях врач может использовать эндоскоп и для устранения причины кровотечения. Это тонкий и гибкий инструмент, который можно ввести через рот или прямую кишку, чтобы увидеть проблемные области и взять образец ткани или биопсию, если это необходимо.

Для поиска источника кровотечения можно использовать несколько других процедур, в том числе:

Рентген. Во время этих тестов вы либо пьете, либо через прямую кишку пропускаете жидкость, содержащую барий. Затем используют рентгеновский снимок для поиска необычных признаков. Барий загорается при этом тесте изображения.

Ангиография. Врачи вводят краситель в вену перед тем, как вам сделают компьютерную томографию или МРТ. Краситель помогает показать, в чем проблема. В некоторых случаях врачи используют ангиографию для введения лекарства, которое может остановить кровотечение.

Радионуклидное сканирование. Врачи могут использовать этот метод скрининга, чтобы найти места кровотечения, особенно в нижних отделах пищеварительного тракта. Вам сделают снимок небольшого количества безвредного радиоактивного материала, прежде чем врач воспользуется специальной камерой, чтобы сфотографировать ваши органы.

Как с этим обращаются?

В большинстве случаев можно вылечить. Ваш план будет зависеть от причины кровотечения.

Вы можете пройти эндоскопию. Например, если у вас кровотечение из верхних отделов пищеварительного тракта, ваш врач может контролировать его, вводя лекарство непосредственно в проблемную область, используя эндоскоп для направления иглы.Врач также может использовать тепло для обработки (или «прижигания») кровоточащей области и окружающей ткани через эндоскоп или наложить зажим на кровоточащий кровеносный сосуд.

Этих приемов не всегда достаточно. Иногда нужна операция.

Как только кровотечение будет остановлено, вам может потребоваться принять лекарство, чтобы оно не вернулось.

Ассоциация по вопросам расстройств пищеварения и MDTEC: Гастроэнтерология

Если у вас есть жалобы на пищеварение, позвоните в наш офис в Аннаполисе по телефону 410-224-4887, чтобы записаться на прием к одному из наших специалистов, или воспользуйтесь нашим инструментом онлайн-бронирования!

Совершенно нормально чувствовать беспокойство, если после вытирания вы заметили кровь в стуле или на туалетной бумаге.Кровянистый стул — это не нормальное явление, и его следует немедленно обследовать. Если вы заметили слабую красную полосу или темную кровь в стуле, это может быть признаком того, что что-то не так. Если вы проигнорируете симптом, какое бы состояние он ни вызвал, он может ухудшиться, поэтому посещение гастроэнтеролога может помочь разобраться в сути вещей.

В компании Digestive Disorders Associates мы наблюдаем пациентов с широким спектром жалоб на пищеварение и можем предоставить всестороннюю оценку таких проблем, как кровавый стул.Иногда обнаружение крови в стуле имеет невинное объяснение. Единственный способ узнать наверняка — это пройти тщательное обследование.

Вот некоторые из возможных причин кровавого стула.

Воспалительное заболевание кишечника

Воспалительное заболевание кишечника (ВЗК) вызывает хроническое воспаление и образование язв вдоль пищеварительного тракта, частым симптомом является кровавый стул. Язвенный колит и болезнь Крона — две наиболее распространенные формы ВЗК. У вас может быть ВЗК, если ваш стул с кровью сопровождается:

• Приступы диареи, которые приходят и уходят
• Боль и спазмы в животе
• Вздутие живота после еды
• Запор
• Затрудненное опорожнение кишечника

Хотя от ВЗК нет лекарства, лечение может уменьшить симптомы и помочь пациентам избежать осложнений.Сочетание диеты и изменения образа жизни и, при необходимости, приема лекарств может принести пользу пациентам с ВЗК.

Язвенная болезнь

Кровотечение в любом месте пищеварительного тракта может вызвать появление крови в стуле. Пептические язвы — это язвы, образующиеся на слизистой оболочке желудка, которые обычно вызывают кровавый стул. Длительный прием некоторых лекарств и бактерии желудка H. pylori — две распространенные причины язв. Большинство пациентов с язвой испытывают жалобы на пищеварение наряду с диареей.У вас может быть язва, если вы заметили:

• Жгучая боль в животе
• Изжога
• Тошнота
• Газ
• Непереносимость жирной пищи

Пустой желудок усиливает боль при язве желудка.

Геморрой

На наименее серьезном конце спектра, геморрой может быть причиной крови в вашем стуле. Это обычное заболевание возникает, когда задний проход или прямая кишка раздражаются и опухают. Геморрой часто возникает при натуживании во время дефекации.

Диета с низким содержанием клетчатки и обезвоживание могут способствовать напряжению, которое оказывает давление на вены прямой кишки и ануса. Когда вы встретитесь с одним из наших поставщиков в компании Digestive Disorders Associates, всесторонняя оценка поможет исключить более серьезные причины.

Типичные признаки геморроя, на которые следует обратить внимание:

• Анальный зуд и раздражение
• Анальный отек
• Боль при дефекации

Кровотечение при дефекации — наиболее частый признак геморроя.Однако лучше не предполагать, что геморрой является причиной кровавого стула. Проконсультируйтесь с нами для оценки, особенно если вам больше 40 лет, поскольку кровь в стуле может быть признаком более серьезной проблемы.

Рак толстой кишки или другое серьезное заболевание

Хотя в большинстве случаев стул с кровью не опасен для жизни, необходимо пройти обследование. Кровавый стул может быть признаком более серьезного заболевания, например рака толстой кишки. Сообщите нам, если у вас возникло кровотечение и внезапно изменились привычки кишечника.Это может сигнализировать о более обширной проблеме в другом отделе пищеварительного тракта.

Важно выяснить причину появления крови в стуле и исключить серьезные проблемы с пищеварением. При отсутствии лечения кровавый стул может привести к опасным осложнениям. Если у вас есть жалобы на пищеварение, позвоните в наш офис в Аннаполисе, чтобы записаться на прием к одному из наших специалистов.

Что делать, если у вас кровотечение, чтобы вы могли начать заживление как можно скорее

Когда вам сделали новый пирсинг — в ушах, носу или пупке — вы хотите насладиться им, сфотографироваться и показать свой друзья.Но это волнение может прекратиться, если вы заметите, что ваш пирсинг кровоточит. Будь то пятно крови, легкая струйка или корка, не бойтесь — обычно это естественная часть процесса заживления.

Если вы следуете инструкциям по уходу за пирсингом и при чистке касаетесь только этой области, вы все делаете правильно, и немного крови не должно испортить вам день. Тем не менее, если вы не можете избавиться от беспокойства, не стесняйтесь позвонить в студию пирсинга и попросить совета.

Скорее всего, они скажут, что все в порядке. Но если от пирсинга идет кровь гноя и , а также жар и воспаление, это, как правило, признак инфекции, говорит Барри Грески, вице-президент по операциям и услугам по пирсингу в Piercing Pagoda. В этот момент он отмечает, что вы, возможно, захотите связаться со своим врачом. Средством обычно является антибиотик, чтобы избавиться от инфекции. Однако в более крайних случаях ваш врач может посоветовать вынуть украшение на несколько недель, чтобы участок заживил.

Если у вас есть новый боди-арт, прочтите одобренные экспертами способы предотвращения кровавого пирсинга, а также то, как вы можете ускорить процесс заживления.

Причины кровотечения при пирсинге

Некоторые места пирсинга — например, уши и нос — более склонны к кровотечению, чем другие, из-за обильного кровоснабжения в этой области тела, — говорит доктор Харшал Ранглани, доктор медицины, практикующий клинический врач. и эстетический дерматолог. Вот почему она говорит, что небольшие кровянистые выделения в первые несколько дней — это нормальное явление.Но есть много других факторов, таких как эти пять виновников, которые могут повлиять на любой вид пирсинга на вашем теле.

1. Контактный дерматит

Проблема может возникнуть, например, из-за воспаления кожи. «Пирсинг может кровоточить, если кожа вокруг него покраснеет или воспаляется, что может быть результатом трения самой сережки или аллергии на сережку», — говорит Bustle доктор Мариса Гаршик, доктор медицины, сертифицированный дерматолог. Это может вызвать аллергический контактный дерматит, который может привести к покраснению, мокнущей или чешуйчатой ​​коже с кровотечением.

2. Сбор в районе

Вот почему вам следует это сделать. никогда. трогать. ваш. новый. пирсинг. Собирание часто может привести к небольшим порезам на коже. По мере заживления пирсинга, он также может образовывать так называемую избыточную грануляционную ткань, говорит Гаршик, «которая состоит из кровеносных сосудов, которые могут быть подвержены кровотечению, особенно если есть дополнительная травма в этой области». Так что держи руки подальше.

3. Удар по области

Мытье шампунем, расчесывать волосы, натягивать рубашку через голову — все это способы случайно ударить новый пирсинг, говорит Грески, что может вызвать кровотечение.

4. Прием лекарств

То, что вы потребляете, также играет роль в процессе заживления пирсинга. «Прием таких лекарств, как антикоагулянты или аспирин, может повысить предрасположенность к кровотечению», — говорит Гаршик. Заранее сообщите своему пирсингу, если вы принимаете эти лекарства, а также если у вас нарушение свертываемости крови.

5. Употребление алкоголя

Алкоголь также увеличивает вероятность кровотечения, говорит Гаршик, потому что он разжижает вашу кровь. (Подсказка: вот почему вам не следует выходить за напитками перед тем, как отправиться в студию пирсинга.)

Почему у вас кровотечение при пирсинге уха?

Когда вы надеваете новую шпильку на ухо, знайте, что часто можно внезапно увидеть пятно засохшей крови рядом с пирсингом во время заживления, особенно если по нему случайно ударили. Каким хитрым способом это могло произойти? Когда вы спите, поскольку вас прижимают к подушке около восьми часов. «Если вы спите, оказывая слишком сильное давление на уши, всегда есть шанс, что кожа станет раздраженной и станет более восприимчивой к кровотечению», — говорит Гаршик.

В конце концов, эта часть вашего тела получает дополнительный кровоток. И он также может помочь при кожных заболеваниях, которые увеличивают вероятность кровотечения. «Себорейный дерматит может поражать ухо», — объясняет Гаршик. «Если это вызывает зуд или дискомфорт, расчесывание этой области может увеличить риск кровотечения».

Что ты умеешь? Если вы заметили кровотечение из уха, «возьмите стерильную ватную марлю и надавите на кровоточащую область», — говорит Ранглани. «Вы также можете ущипнуть мочку уха, чтобы оказывать давление с обеих сторон.Это должно замедлить кровотечение ».

Почему у вас кровотечение при пирсинге пупка?

Последнее, что вам нужно, это крошечное пятно крови на вашей рубашке из-за кровавого пирсинга пупка, поэтому постарайтесь быть особенно осторожными, пока эта область полностью не заживет. «Если он зацепится за вашу рубашку или трется о штаны или пуговицу брюк, это может вызвать раздражение, вызвать воспаление и возможное кровотечение», — говорит Гаршик.

Профессиональный наконечник для предотвращения защемления: защитите его средством для ухода за кожей.«Может помочь нанесение защитной мази, такой как вазелин, Аквафор или лечебная мазь CeraVe, на кожу вокруг пирсинга, чтобы защитить [его] и минимизировать вероятность раздражения и чувствительности», — говорит она Bustle. Вы также можете наложить защитную повязку на эту область, если собираетесь делать что-то, вызывающее трение, например, упражнения.

Почему у вас кровотечение при пирсинге?

Прокол носа, как и уши, имеет тенденцию к кровотечению. «Нос состоит из множества кровеносных сосудов, поэтому даже небольшое повреждение кожи или сильное растирание этой области может потенциально привести к кровотечению», — говорит Гаршик.

Чтобы свести риск к минимуму, не трогайте и не царапайте кожу на носу, какой бы соблазнительной это ни было. Также будьте осторожны при умывании, одевании или сморкании. Вы не захотите тереть эту область, пока она пытается зажить.

Как заставить пирсинг зажить быстрее

Есть несколько способов предотвратить кровотечение и ускорить процесс заживления. Во-первых, не возитесь с украшениями в течение первых двух-трех недель, — говорит Ранглани.Вы должны дать ране достаточно времени, чтобы зажить должным образом. Если не прикасаться к нему, это также предотвратит попадание микробов и инфекцию.

Будьте осторожны в течение дня, чтобы не вызвать ненужного трения (или тяги) на участке. И, наконец, поддерживайте чистоту пятна, промывая его водой с мягким мылом один раз в день, чтобы удалить корку и засохшую кровь.

И не спи на мази. Ранглани говорит, что он сохраняет влажность, что способствует заживлению поверхностных ран.Для полного заживления пирсинга требуется время — иногда до 12 недель, — но ожидание того стоит.

Ссылки на исследования:

Andersen, B. (2018). Профилактика послеоперационных раневых инфекций. Экстренный сборник Nature Public Health. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7122543/

Field, F.K. (1994). Обзор заживления ран во влажной среде. Am J Surg. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8109679/

Эксперты:

Барри Грески, вице-президент по операционному администрированию и услугам по пирсингу в Piercing Pagoda

Dr.Мариса Гаршик, сертифицированный дерматолог

Харшал Ранглани, доктор медицины, практикующий клинический и эстетический дерматолог

Эта статья была первоначально опубликована 3 марта 2016 г.

Причины и решения »Страшные симптомы

Автор Лорра Гаррик | Последнее обновление 21.05

Медицинское освидетельствование Сьюзан Л. Бессер, доктор медицины

Может быть, это какая-то форма рака?

«Причина неприятного запаха пупка — это поверхностная кожная инфекция», — говорит Сьюзан Л.Бессер, доктор медицины, с Медицинским центром Милосердия, Балтимор, и дипломированным американским советом по медицине ожирения и советом, сертифицированным Американским советом семейной медицины.

запах

«Бактерии и пот могут попасть в пупок», — говорит д-р Бессер. Пупок — это темное влажное место, которое частично закрыто, и это идеальная среда для размножения вонючих бактерий.

Доктор Бессер объясняет: «Бактерии питаются потом тела (биологические жидкости — отличная питательная среда), и, таким образом, вы получаете легкую инфекцию.

«Лечение заключается в регулярной очистке области (ватные палочки работают хорошо), чтобы предотвратить скопление бактерий и пота».

Не ковыряйте ногтем в пупке. Это включает в себя любые струпья, которые могут присутствовать.

Если очищение не решает проблему, обратитесь к врачу.

.

Верхнее изображение: Shutterstock / Platslee

Боль в животе и кровавая диарея у 32-летней женщины — проконсультируйтесь с QD

Причины диареи и изменений кожи

1.Какой диагноз у нашего пациента наиболее вероятен?

• Язвенный колит
• Болезнь Крона
• Болезнь Бехчета
• Туберкулез кишечника
• Инфекция, вызванная вирусом простого герпеса
• Цитомегаловирусная инфекция

Все вышеперечисленное может вызвать диарею в сочетании с поражениями слизистой оболочки и другими проявлениями.

Язвенный колит и болезнь Крона: кожно-слизистые находки

Внекишечные проявления воспалительных заболеваний кишечника (болезнь Крона, язвенный колит и болезнь Бехчета) включают артрит, поражение глаз, кожно-слизистые проявления и поражение печени в форме первичного склерозирующего холангита.Менее распространенные внекишечные проявления включают поражение сосудов, почек, легких, сердца и неврологических заболеваний.

Кожно-слизистые находки наблюдаются у 5–10% пациентов с язвенным колитом и от 20 до 75% пациентов с болезнью Крона. ^1–3 Наиболее распространенными являются узловатая эритема и гангренозная пиодермия. ⁴

Yüksel et al. ⁵ сообщили, что из 352 пациентов с воспалительным заболеванием кишечника у 7,4% была узловатая эритема, а у 2,3% — гангренозная пиодермия.Узловатая эритема была значительно более распространена у пациентов с болезнью Крона, чем у пациентов с язвенным колитом, и ее тяжесть была связана с более высокой активностью заболевания. Поражения часто исчезают, когда проходит заболевание кишечника.

Lebwohl и Lebwohl ⁶ сообщили, что гангренозная пиодермия встречается у 20% пациентов с болезнью Крона и у 10% пациентов с язвенным колитом. Неизвестно, коррелирует ли гангренозная пиодермия с тяжестью кишечного заболевания.

Другие кожно-слизистые проявления воспалительного заболевания кишечника включают афтозные язвы во рту, острый фебрильный нейтрофильный дерматоз (синдром Свита) и метастатическую болезнь Крона. Афтозные язвы в полости рта, часто наблюдаемые как при болезни Крона, так и при язвенном колите, не могут быть дифференцированы при клиническом обследовании от вызванных вирусом простого герпеса (ВПГ) типа 1 или идиопатических язв слизистой оболочки. Чаще всего язвы находятся на губах и слизистой оболочке щек. При биопсии (требуется редко) можно определить неказеозные гранулемы, которые сопоставимы с гранулемами слизистой оболочки кишечника, обнаруженными при болезни Крона. ⁷

Болезнь Бехчета имеет похожие признаки

Афтозные язвы во рту также являются наиболее частым симптомом болезни Бехчета, встречающимся в 97–100% случаев. ⁸ Чаще всего поражаются язык, губы, слизистая оболочка щеки и десны.

Кожные проявления включают поражения, похожие на узловатую эритему, которые проявляются в виде болезненных эритематозных узелков на претибиальных поверхностях нижних конечностей, но могут также поражать руки и бедра; они также могут проявляться в виде папулопустулезных высыпаний при розацеа, состоящих из папул, пустул и невоспалительных комедонов, чаще всего на груди, спине и плечах. ^8,9

Патергия, то есть повышенная реакция кожи на незначительную травму, такую ​​как шишка или синяк, является типичной чертой болезни Бехчета. Положительный тест патергии (т.е. гиперреактивность кожи на укол иглой или внутрикожную инъекцию) имеет специфичность 98,4% у пациентов с болезнью Бехчета. ¹⁰

Интересно, что существует региональная разница в восприимчивости к патергии. В то время как патергический ответ у пациентов с болезнью Бехчета встречается редко в Соединенных Штатах и ​​Великобритании, он очень распространен в Японии, Турции и Израиле. ¹¹

Демографические данные пациентов также отличают болезнь Бехчета от болезни Крона. Распространенность болезни Бехчета наиболее высока на Шелковом пути от Средиземноморского бассейна до Восточной Азии, а наименьшая — в Северной Америке и Северной Европе. ¹² Средний возраст начала заболевания составляет примерно третье и четвертое десятилетия. Среди мужчин распространенность наиболее высока в странах Средиземноморья, Ближнего Востока и Азии. Среди женщин распространенность наиболее высока в США, Северной Европе и Восточной Азии. ¹⁰

Туберкулез

Туберкулезные поражения кожи могут иметь разные формы. ¹³ Волчанка обыкновенная, наиболее распространенная, возникает после первичного инфицирования и представляет собой полупрозрачные коричневые узелки, в основном на лице и шее. На месте лимфатического узла часто встречается так называемая скрофулодермия. Он выглядит как постепенно увеличивающийся подкожный узелок, за которым следуют разрывы кожи и изъязвления. Туберкулез бородавчатой ​​кожи, также известный как бородавчатый туберкулез, распространен в развивающихся странах и проявляется в виде бородавчатого налета на руках, коленях и ягодицах. ¹⁴ Туберкулиды — это кожные реакции на системную инфекцию туберкулеза.

Вирус простого герпеса

Кожно-слизистые проявления вируса простого герпеса поражают полость рта (гингивостоматит, фарингит и поражения краев губ), всю покровную систему, глаза (ВПГ-1) и область гениталий (ВПГ-2). Классическое проявление — системные симптомы (лихорадка и недомогание), связанные с множественными пузырьками на эритематозной основе в определенном участке кожи.Вирус может оставаться в латентном состоянии с реактивацией, происходящей из-за болезни, иммуносупрессии или стресса. Появлению этих высыпаний предшествуют кожный зуд и боль.

Цитомегаловирус

Первичная цитомегаловирусная инфекция протекает субклинически почти во всех случаях, если у пациента нет иммунодефицита, и проявляется аналогично мононуклеозу, вызванному вирусом Эпштейна-Барра. Кожные проявления неспецифичны и могут включать макулярную, пятнисто-папулезную, патологическую и крапивницу, но обычно не язвы. ¹⁵

Наш пациент: болезнь Бехчета или болезнь Крона?

У нашего пациента афтозные язвы слизистой оболочки полости рта и расположение гнойничковых поражений кожи, в дополнение к патергии, сильно свидетельствовали о болезни Бехчета. Однако болезнь Крона с кожно-слизистыми проявлениями осталась в дифференциальном диагнозе.

Поскольку между этими заболеваниями существует значительное совпадение, важно знать основные отличительные особенности. Афтозные язвы в полости рта, патергия, увеит, поражения кожи и гениталий, а также неврологические заболевания гораздо чаще встречаются при болезни Бехчета, чем при болезни Крона. ^16,17 Демографические данные в данном случае не помогли, поскольку пациент был усыновлен.

Дальнейшая работа

2. Каким должен быть следующий шаг в обследовании?

• КТ энтерографии
• Биопсия кожи
• Колоноскопия с биопсией
• С-реактивный белок, скорость оседания эритроцитов и тестирование калозащиты

Эндоскопический вид и гистопатология пораженных тканей имеют решающее значение для постановки диагноза.Дифференцировать болезнь Крона и болезнь Бехчета может быть особенно сложно из-за значительного совпадения кишечных и внекишечных проявлений этих двух заболеваний, особенно поражений полости рта и артралгии. Таким образом, следует проводить как колоноскопию с биопсией поражений кишечника, так и биопсию кожных язв.

Ни один тест или признак не являются патогномоничными для болезни Бехчета. Хотя установлено множество диагностических критериев, наиболее широко используются критерии Международной исследовательской группы (, таблица 2, ). ¹⁸ Было обнаружено, что их чувствительность к болезни Бехчета составляет 92%, а их специфичность — 97%. ¹⁹

И КТ-энтерография, и воспалительные маркеры отражают воспаление, но поскольку оно присутствует как при болезни Крона, так и при болезни Бехчета, эти тесты не будут полезны в данной ситуации.

Эндоскопическая картина болезни Крона и болезни Бехчета

Кишечная болезнь Бехчета, как и болезнь Крона, представляет собой воспалительное заболевание кишечника, возникающее во всем желудочно-кишечном тракте (тонком и толстом кишечнике).Оба являются хроническими заболеваниями с нарастающим и убывающим течением и имеют сходные внекишечные проявления. Типичные эндоскопические поражения представляют собой глубокие, резко очерченные («выбитые») круглые язвы. Фенотип и распространение кишечной болезни Бехчета и язвы Крона могут выглядеть одинаково, и в обоих случаях описаны ректальные щадящие и «пропускающие поражения». ^20–22

Тем не менее, результаты эндоскопии были проанализированы, чтобы попытаться различить болезнь Крона и болезнь Бехчета.

В 2009 г. Lee et al. ²³ опубликовали простую и точную стратегию эндоскопического различения этих двух заболеваний. Авторы обследовали 250 пациентов (115 с болезнью Бехчета, 135 с болезнью Крона) с язвами при колоноскопии и выявили 5 эндоскопических результатов, указывающих на кишечную болезнь Бехчета:

• Язвы пептической опухоли
• Очаговое одиночное или очаговое множественное распространение язв
• Менее 6 язв
• Отсутствие «булыжника»
• Отсутствие афтозных поражений.

Двумя наиболее точными факторами были отсутствие внешнего вида булыжника (чувствительность 100%) и форма круглой язвы (специфичность 97,5%). Когда присутствовало более одного фактора, специфичность увеличивалась, но чувствительность снижалась.

Используя классификацию и анализ дерева регрессии, исследователи создали алгоритм, который эндоскопически различает болезнь Крона и болезнь Бехчета (, рис. 1, ) с точностью 92%. ²³

Гистопатологический анализ поражений толстой кишки и кожи может дать дополнительные ключи к правильному диагнозу.Васкулит предполагает болезнь Бехчета, а гранулемы — болезнь Крона.

Продолжение дела: биопсия кожи и колоноскопия

Произведена пункционная биопсия кожи правого переднего бедра. Гистопатологический анализ выявил акантотический эпидермис, дискретную некротическую язву полной толщины с нейтрофильным основанием, грануляционную ткань и васкулитные изменения. Васкулитов и гранулем вне основания язвы не было. Окраска на цитомегаловирус была отрицательной. Анализ высвобождения гамма-интерферона при туберкулезе был отрицательным.Результаты обследования глаз нормальные.

Колоноскопия показала множественные глубокие, круглые и сливные язвы с перфорированным внешним видом и трещины с нормальной промежуточной слизистой оболочкой на всей исследованной толстой кишке (, рис. 2, ). Слизистая оболочка терминального отдела подвздошной кишки в норме. Биопсия толстой кишки соответствовала криптиту и редким криптным абсцессам. Васкулита не выявлено.

Хотя гистологические изменения были неспецифическими, на этом этапе мы считали, что болезнь Бехчета более вероятна, чем болезнь Крона, учитывая типичный эндоскопический вид и изменения кожи.

Симптомы и причины желудочно-кишечного кровотечения

Каковы симптомы желудочно-кишечного кровотечения?

Симптомы желудочно-кишечного кровотечения могут включать

• стул черный или дегтеобразный
• ярко-красная кровь в рвоте
• спазмы в животе
• Темная или ярко-красная кровь с примесью стула
• головокружение или обморок
• чувство усталости
• бледность
• одышка
• рвота, похожая на кофейную гущу
• слабость

Симптомы острого кровотечения

При остром кровотечении вы можете впасть в шок.Острое кровотечение — неотложное состояние. Симптомы шока включают

• падение артериального давления
• мало или совсем нет мочеиспускания
• учащенный пульс
• без сознания

Если у вас есть какие-либо симптомы шока, вам или кому-либо следует немедленно позвонить в службу 911.

Симптомы хронического кровотечения

У вас может развиться анемия, если у вас хроническое кровотечение. Симптомы анемии могут включать чувство усталости и одышку, которые могут развиваться со временем.

У некоторых людей может быть скрытое кровотечение. Скрытое кровотечение может быть симптомом воспаления или такого заболевания, как колоректальный рак. Простой лабораторный анализ может обнаружить скрытую кровь в стуле.

Что вызывает кровотечение из ЖКТ?

Многие состояния могут вызвать кровотечение из ЖКТ. Врач может попытаться найти причину кровотечения, найдя его источник. Следующие состояния, перечисленные в алфавитном порядке, включают возможные причины желудочно-кишечного кровотечения:

Ангиодисплазия. Ангиодисплазия — это аномальные или расширенные кровеносные сосуды в желудочно-кишечном тракте. Эти кровеносные сосуды могут стать хрупкими и кровоточить.

Доброкачественные опухоли и рак. Доброкачественные опухоли и рак пищевода, желудка, толстой или прямой кишки могут вызывать кровотечение, если ослабляют слизистую оболочку желудочно-кишечного тракта. Доброкачественная опухоль — это ненормальный рост ткани, не являющийся злокачественным.

Колит. Язвы в толстой кишке — осложнение колита. Язвенный колит — это воспалительное заболевание кишечника, которое может вызвать желудочно-кишечное кровотечение.

Полипы толстой кишки. Полипы толстой кишки могут вызвать желудочно-кишечное кровотечение. У вас может быть более одного полипа толстой кишки одновременно. Некоторые типы полипов могут быть злокачественными или могут стать злокачественными.

Дивертикулярная болезнь. Дивертикулярная болезнь может вызвать желудочно-кишечное кровотечение, когда небольшие мешочки или мешочки образуются и выталкиваются наружу через слабые места в стенке толстой кишки.

Варикозное расширение вен пищевода. Варикозное расширение вен пищевода может вызвать желудочно-кишечное кровотечение. Варикозное расширение вен пищевода обычно связано с хроническим заболеванием печени, называемым циррозом.

Эзофагит. Наиболее частой причиной эзофагита является гастроэзофагеальный рефлюкс (ГЭР). ГЭР возникает, когда ваш нижний сфинктер пищевода ослаблен или расслабляется, когда этого не должно быть. Желудочная кислота может повредить пищевод и вызвать язвы и кровотечение.

Гастрит. Некоторые частые причины гастрита включают

При отсутствии лечения гастрит может привести к образованию язв или изношенных участков слизистой оболочки желудка, которые могут кровоточить в желудочно-кишечном тракте.

Геморрой или трещины заднего прохода. Геморрой может вызвать желудочно-кишечное кровотечение. Запор и натуживание во время дефекации вызывают набухание геморроя.