Стрес це: поняття, вплив, фази, характеристика та подолання. Реферат – Освіта.UA

Содержание

поняття, вплив, фази, характеристика та подолання. Реферат – Освіта.UA

Поняття стресу, його вплив на людину. Фази і компоненти стресу. Характеристика стресу. Подолання стресу

1. Поняття стресу, його вплив на людину

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовищ. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію - стрес.

Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярної є теорія стресу, запропонована Г. Селье. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу порозумівається в такий спосіб.

Усі біологічні організми мають життєво важливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це захисно-пристосувальною реакцією підвищеного порушення. За допомогою порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу.

Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Однак можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі швидко виснажуються, що може привести до захворювання і навіть смерті людини.

Екстремальні ситуації впливають на людину по кілька разів на день, і в принципі стреси потрібні людині, тому що вони підвищують тонус. Однак якщо вони досягають визначеного критичного рівня, то діють не тільки на шкоду організмові, але і вашій активності.

Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу супротиву, боротьби, до втечі.

виды, стадии, причины, признаки, симптомы

В современных энциклопедиях существует несколько толкований столь популярного в настоящее время понятия «стресс». И так, в психологиистресс – это реакция организма (психическая, физическая, эмоциональная, химическая) на все то, что его пугает, раздражает или угрожает. Основатель теории стресса, чешский ученый Ганс Селье, в ходе своих исследований пришел к выводу, что стрессом можно назвать неспецифическую защитную реакцию организма на неблагоприятные факторы, нарушающие его спокойное существование. Появилось это понятие в 1936 году. В техническом значение термин означал «давление», «напряжение». 

Все эти определения доходчиво и просто создают представление об этом состоянии. Однако чтобы понять, что такое стресс, нет необходимости заглядывать в энциклопедии – достаточно осмотреться вокруг. 

В наш стремительный век все спешат, куда-то бегут, стараются все успеть. У каждого из нас складываются свои определенные представления об окружающем, формируются потребности, вырабатывается система требований. Несоответствия наших представлений и реальности, порождают неудовлетворенность. Одно дело, когда эта неудовлетворенность подталкивает к дальнейшему развитию, самосовершенствованию, другое, когда она вызывает агрессию на весь мир, который разрушил мечты о счастье. 

Стрессы врываются в нашу жизнь на парковке, в маршрутках, в ссорах с близкими, на «ковре» у начальства… Этот перечень можно продолжать до бесконечности. 

Можем ли мы жить, избегая стрессов? Наука на это отвечает однозначно – нет. Жизнь не терпит стабильности, и именно она и является основным источником стресса. 

Симптомы

  • Ухудшение памяти
  • Невозможность сосредоточиться
  • Постоянное чувство усталости
  • Частые ошибки
  • Повышенная возбудимость
  • Быстрая речь
  • Повышенная тревожность
  • Неудовлетворенность своей работой
  • Потеря чувства юмора
  • Жалость к себе
  • Излишнее упрямство
  • Бессонница
  • Увлеченность алкогольными напитками
  • Чувство ненасыщаемого голода или плохой аппетит
  • Снижение темпов деятельности.

Естественно, все перечисленные признаки стресса могут не наблюдаться все вместе. Проявление нескольких из них уже говорит о серьезных проблемах. В некоторых случаях признаки стресса прячутся за болями неизвестной этиологии. Отличить их от заболевания может только опытный врач-терапевт. Однако некоторые признаки стресса принимают вид настоящих заболеваний, например, гипертонии, язвы желудка, артрита. 

Виды

В зависимости от результата в психологии различают следующие виды стресса: 

  • Эустрессы («полезные» стрессы). Для успешного существования каждому из нас необходима некоторая доза стресса. Именно она является движущей силой нашего развития. Это состояние можно назвать «реакцией пробуждения». Оно сродни пробуждению ото сна. Чтобы утром пойти на работу необходимо встать с кровати и проснуться. Для достижения рабочей активности нужен толчок, небольшая порция адреналина. Эту роль и выполняют эустрессы.
  • Дистрессы (вредные стрессы), возникающие при критическом напряжении. Именно это состояние и отвечает всем представлениям о стрессе. 

В какую сторону сместятся виды стресса, зависит от ряда обстоятельств и индивидуальных особенностей личности. Дистресс может быть вызван в качестве ответа на конкретную ситуацию. Но чаще всего это явление носит «накопительный» характер, вследствие которого сопротивляемость организма постепенно снижается, а затем исчезает совсем. Такое состояние долго длиться не может, оно способно перерасти в болезнь.

В зависимости от факторов, вызвавших стресс, известны следующие виды стресса:

  • Психологический – вызывают фрустрирующие, неблагоприятные отношения с социумом.
  • Физиологический стресс – результат чрезмерных физических нагрузок, плохого нерегулярного питания, недосыпания.
  • Информационный стресс провоцирует избыток или дефицит информации при принятии решения. В затруднительное положение ставит и избыток информации, который включает слишком большое количество факторов, которые следует учитывать в момент принятия решения, и ее недостаток, при котором нет четкой определенности.
  • Эмоциональный стресс вызывают излишне сильные чувства. Возникает он в опасных для жизни ситуациях или в результате радостных и неожиданных событий. Причины стресса, в этом случае, – сообщение о повышении на службе, рождении ребенка, предложение руки и сердца и пр.
  • Управленческий стресс провоцирует высокая ответственность за принимаемое решение. 

Причины стресса в науке принято называть стрессорами. Соответственно ученые выделяют три группы стрессоров. 

Первая – это неподвластные нам стрессоры. К ним относят: погоду, цены, инфляцию, привычки других людей, действия правительства, налоги. Под их воздействием можно до изнеможения нервничать о возросших тарифах, действиях неопытного водителя, но кроме повышения артериального давления и концентрации адреналина, ничего не изменится. Намного эффективнее будет применение техники позитивной визуализации, мышечной релаксации, приемов медитации и дыхательных упражнений. 

Вторая включает явления и события, которые мы добровольно превращаем в проблемы. К этой группе относятся все виды беспокойства о прошлых событиях, которые уже не в силах изменить, и о будущем. 

Третья – это стрессоры, которые нам подвластны. К ним относятся не конструктивные действия, неспособность планировать свое время, неумение определять приоритеты, некоторые трудности в межличностном взаимодействии. 

В этом ключе важно отметить, что стрессор – это лишь повод для его начала, причиной нервно-психического расстройства мы делаем его сами.

Так для кого-то разбитая чашка – это пустяк, а для кого-то повод для развода. Таким образом, в обоих случаях стрессор один, а реакцию он вызывает разную. Еще одним ярким примером стал рассказ А.П. Чехова «Смерть чиновника». Герой повествования чихнул и нечаянно обрызгал слюной генеральскую лысину. Переживания, которые последовали за этим событием, вызвали его смерть. 

Причины стресса подкарауливают нас каждую секунду, другое дело как мы на них реагируем. Объяснить это можно с точки зрения физиологии. Человеческий мозг не может отличить реальную угрозу от кажущейся, и каждый раз, когда ситуация вызывает опасение, он реагирует как на настоящую угрозу. 

Опасность таких ситуаций заключается в постепенном привыкании организма к враждебной среде. Он постоянно находится в «боевой» готовности, что способствует возникновению хронического стресса. В психологии это понятие трактуется, как результат длительного пребывания в чрезмерно опасной обстановке. Оно как нельзя лучше характеризует агрессивную действительность современного бизнес-мира. 

Чтобы иметь полное представление о том, что такое стресс, следует рассмотреть стадии стресса или этапы его развития. 

Этапы развития

Стадии стресса характеризуют динамику развития внутреннего напряжения:

  • Первая – мобилизация, характеризуется ростом напряжения, интенсивности реакций, ускорением способностей воспроизводить информацию, запоминать. В этот момент повышается четкость познавательных процессов. Эта стадия способствует повышению производительности и результативности в деятельности.
  • Вторая – дезадаптация, переход во внутренний стресс. Переход на этот уровень происходит в результате затянувшегося стресса. Появляется реакция запретного торможения, которая проявляется в снижении качества деятельности. В поведении наблюдается неорганизованность, происходит потеря части информации, теряется четкость ее передачи, принимаются решения, без учета последствий.
  • Третья – дезорганизация, характеризуется спадом внутренней активности, нервным истощением. Возникает она в случае продолжения стрессового нагрузки. В результате могут произойти нарушения внутренней регуляции поведения, поведение становится неадекватным ситуации. Длительное переживание стресса третьей стадии способно привести к серьезным заболеваниям. На этой стадии необходима помощь специалистов: психологов, терапевтов, психотерапевтов, психоневрологов.

Стресс – это не приговор. С ним нужно и можно бороться. Организм человека устойчив и имеет колоссальный потенциал, способный его восстановить. Однако этот механизм восстановления работает тогда, когда разум еще не отравлен влиянием расстройства.

В психологии существует ряд методик, направленных на избавление от стресса. подробнее о них читайте в статье Как самостоятельно справиться со стрессом.

Одной из самых популярных считается «позитивная визуализация». Ее применение позволит избавиться от отрицательных эмоций. Заключается она в сознательном мысленном воссоздании неприятной ситуации, но с некоторой корректировкой. Например, представьте человека, нанесшего вам обиду в нелепой шляпке с бантом или же неприличном костюмчике. Здесь неважен воссоздаваемый образ, важен результат, он должен вызвать у вас смех, изменение негативных эмоций.

Хороший результат дает методика, предлагающая взглянуть на стрессы с более высоких позиций.

  1. Оцените стресс с позиции высоких моральных принципов, а не с позиций мещанских разборок.
  2. Закулисте стресс. Жизнь — театр, и в трудные ее моменты, мы вправе выйти «за кулисы».
  3. Взгляд «с балкона». Мысленно «посмотрите» на  проблему сверху. Как с балкона люди кажутся маленькими, так и проблемы, кажущиеся неразрешимыми, сверху покажутся незначительными и смешными.
  4. Можно «задышать» стресс. В экстренной ситуации применить упражнения по расслабляющему дыханию — медленный вдох и медленный длинный выдох. В свободное время «задышать» стресс при помощи аромата эфирных масел.
  5. Попробуйте «заскандировать» стресс, повторяя позитивные утверждений типа: «Что не убивает нас, делает сильнее», «Чем громче выстрелы, тем я мужественнее».

Не менее эффективна методика «устранение причины стресса». Она подразумевает создание определенного стиля жизни без спешки, с принятием удовольствий, предлагаемых жизнью (фитнес, хобби, кружки по интересам, танцы). Суть методики – «хватит строить из себя мученика за грехи всего человечества».

Большое значение в борьбе со стрессом имеют правильное питание и здоровый образ жизни. Но самое важное заключается в способности понять, что наиболее сильное средство против стресса – это научиться быть счастливым. 

Поняття про стрес. Стадії стресу — МегаЛекции

Сучасналюдина наражається на багато факторів ризику, постійно зазнає підвищених психічних навантажень, що негативно впливає на стан її нервової та серцево-судинної систем, знижує опірність організму. При цьому виникає стресова реакція організму. Медичною наукою «стрес» уперше зафіксований у 1966 р. Запровадив його канадський учений-біолог Сельє. У перекладі з англійської слово «стрес» означає «напруження», відповідь організму на поставлену перед ним проблему. Сельє увів поняття про фази стресу, виділив основні стадії: небезпеки (мобілізація захисних сил), резистентності (пристосування до важкої ситуації) і виснаження (наслідки тривалого впливу стресу).

Стрес – це сукупність загальних, неспецифічних біохімічних, фізіологічних і психологічних реакцій організму внаслідок дії надзвичайних подразників різної природи і характеру,які викликають «напруження» функції органів.

Слабкий стрес є нормальним явищем у житті і потрібним для реалізації нашої повноцінності. Такий стрес називається еустресом. Однак сам стрес, якщо він інтенсивний і довготривалий, може стати пост генетичною основою розвитку захворювань або зумовити смерть. Для повноцінного життя людини потрібні різніі ступені стресу. Тому кожна людина повинна ретельно вивчати і саму себе і знайти той рівень стресу, при якому вона почувала б себе найбільш комфортно, яку б роботу вона не виконувала. Є люди, стресостійкі до побутових не вдач, але дуже стресореактивні до сімейних проблем та невдач у коханні, інші дуже боляче сприймають невдачі на роботі, ще інші — втрату соціального положення в суспільстві.

Стрес проходить три основні фази розвитку: стрес чекання; власне стрес; післястрес.

Стрес чекання Г. Сельє трактував тільки як мобілізаційний і такий, що готує організм до напруження, коли включаються захисні механізми. Це хвилювання перед екзаменом, відповідальним виступом, вирішальною розмовою. І чим більше хвилюється людина на цьому етапі, тим слабша її реакція у другій фазі. Сильне напруження симпатико-адреналової системи у першому періоді сприяє надмірному виділенню адреналіну, на другу фазу енергії стає мало і це дає змогу мобілізувати всю енергію для досягнення мети. Роль першої фази стресу полягає не тільки в тому, щоб мобілізувати захисні сили організму, але й надати йому у потрібний період енергію для ефективної реакції.



Власне стрес.Підготовлений у першій фазі організм добре переносить і другу фазу, ре

1. Поняття стресу в психології

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

Кафедра гігієни харчування

Реферат

на тему:

"Методи подолання стресу"

Виконала:

Студентка 6 курсу, 2 групи

Медико-психологічного факультету

Шутун Марина

Київ 2016

Зміст

1. Поняття стресу в психології

2. Дослідження наслідків стресу

3. Методика подолання стресу

4. Ароматерапія як засіб подолання стресу

ВСТУП

Насамперед, стрес - це природна і навіть корисна складова нашого повсякденного життя, без якої воно було б нудним та нецікавим. Саме стрес піднімає нас ранком, спонукає до роботи, відпочинку та допомагає швидше реагувати в різних ситуаціях.

Але щоденна напруга, дефіцит часу, постійна зайнятість на роботі та вдома, відсутність задоволення від виконаної праці, невміння та небажання відпочивати можуть призвести до значних емоційних і фізичних проблем. Саме тому психоемоційний стрес розглядається як фактор, що сприяє розвитку серцево-судинних захворювань - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця.

В даному рефераті розглянуто теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми стресу в психології та методів подолання стресу.

Стрес (від англ. stress -- напруга) -- неспецифічна реакція організму на дуже сильну дію, будь то фізична або психологічна, а також відповідний стан нервової системи організму (або організму в цілому). У медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (еустрес) і негативну (дистрес) форми стресу. Можливий нервово-психічний, тепловий або холодовий, світловий та інші форми стресу. Особливо від стресу страждає імунна система. У стресовому стані люди частіше виявляються жертвами інфекції, оскільки продукція та активність імунних клітин помітно падає в період сресу.

Стрес -- це сильний прояв емоцій, який викликає комплексну фізіологічну реакцію, це стан душевного та поведінкового розладу, пов'язаного з нездатністю особистості доцільно діяти у відповідних ситуаціях. За частих стресових ситуацій у людини зникає апетит, настає депресія, знижується інтерес до роботи, спілкування, настає апатія, знижується ефективність праці. Стресові ситуації негативно позначаються на здоров'ї, у людини з'являється цілий букет захворювань: виразки, мігрень, гіпертонія, астма, артрит, алергія, діабет, шкірні хвороби тощо.

До чинників, які призводять до стресу, належать: дефіцит часу, негативні емоції, складні проблеми в сім'ї, мікроклімат у колективі, негаразди на роботі тощо.

Профілактика стресу вимагає від особистості:

* бути здатним змінити ситуацію;

* вміти зменшити значення втрати того, до чого прагнув;

* бути здатним прогнозувати не тільки успіхи, а й невдачі;

* уміти розрізнити значні втрати від несуттєвих, невдачу -- від катастрофи;

* навчитися розслаблятися, аби дати організму відновити потенції;

* бути готовим до спілкування з різними людьми

* уміти навіювати позитивні образи, які б витісняли негативні

* мати почуття гумору -- посміятися над собою, розрадити душу

* навчитися говорити "ні", коли неможливо сказати "так", ураховуючи при цьому, що доцільно знайти аргумент для "ні"

Перша допомога в гострій стресовій ситуації

1. У гострій стресовій ситуації не можна приймати жодних рішень.

2. Прислухайтеся до такої поради: рахуйте до 10.

3. Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на деякий час затримайте дихання. Видих здійснюйте поступово також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних з вашим диханням.

2. Дослідження наслідків стресу

Довготривалий стрес негативно впливає на організм, особливо на функцію серцево-судинної системи. Підвищена концентрація так званих "гормонів стресу" - адреналіну та норадреналіну, прямим шляхом діє на серце, кровоносні судини та спричиняє розвиток артеріальної гіпертензії, збільшення рівня холестерину та глюкози в крові.

Загальновідомі методи боротьби зі стресом - алкоголь, паління, неправильне харчування мають негативні наслідки для здоров'я.

Не дивлячись на погану репутацію, стрес є однією з систем захисту організму, однією з найкращих систем. Коли ми відчуваємо небезпеку, в організмі відбувається викид адреналіну і інших хімічних речовин, які роблять нас більш готовими до несподіванок, піднімають наш тиск, збільшують сили, швидкість і час реагування.

Дослідження показали, що у жінок, які погано справляються із стресом, частіше утворюються небезпечні жирові відкладення у ділянці живота.

До настання менопаузи жінки добре захищені від проблем з серцем. Цей захист забезпечує естроген, який не дає утворюватися бляшкам на стінках артерій. Але після того, як вироблення естрогену припиняється, ризик розвитку серцевих нападів у жінок стає таким же як у чоловіків. Саме в цей час дія стресу може виявитися особливо руйнівною. Стрес приводить до збільшення частоти серцевих скорочень, до підвищення тиску, в результаті відбуваються зміни в кровоносних судинах, кров швидше згущується. Стрес може змінювати характер взаємодії між холестерином і стінками артерій і привести до посилення утворення бляшок.

Види та механізми стресу

Екстремальні ситуації поділяють на короткочасні, коли актуалізуються програми реагування, онтогенетично обумовлені, які у людини завжди "наготові", та на довготривалі, коли потребують адаптаційної перебудови функціональних систем людини, іноди суб'єктивно дуже неприємної, а іноді несприятливої для її здоров'я.

Відповідно ситуаціям і реакції організму на стрес будуть різними. Розрізняють короткочасний (гострий) та довготривалий, стрес, що може перейти в хронічний.

Гострий стрес розвивається миттєво з обов'язковим залученням нервової, симпатико-адреналової, серцево-судинної системи і системи гіпофіз-кора надниркових залоз.

Клінічна симптоматика, що проявляється при гострому та хронічному стресі різна, але де в чому схожа: явне безсоння, почуття болі та тиску в потилиці, шиї, животі, спині, а також в області грудної клітини, рясне потовиділення, важке дихання, задишка, нудота, блювання, почуття втомленості, дрижання в колінах.

Короткочасний гострий стрес - це як би усестороннє виявлення початку довготривалого стресу. При дії стресорів, що викликають такий стрес (а довго можна витримати тільки порівняно невеликі навантаження), початок розвитку стресу буває стертим, з обмеженою кількістю помітних виявлень адаптаційних іл процесів. • Тому короткочасний стрес -можна розглядати як посилену модель довготривалого стресу. Хоча за своїм виявленням ці два види стресу різняться один від одного, проте в їх основі діють ідентичні механізми, але працюючі в різних режимах (з різною інтенсивністю). Короткочасний стрес - бурхливе витрачання "поверхових" адаптаційних резервів та поряд з цим початок мобілізації "глибоких". Якщо "поверхових" резервів недостатньо для відповіді на екстремальні вимоги середовища, а темп мобілізації "глибоких" недостатній для відшкодування адаптаційних резервів, що витрачаються, то людина може загинути, не витративши "глибокі" адаптаційні резерви.

Довготривалий стрес - поступова мобілізація і витрачання "поверхових" та "глубоких" адаптаційних резервів. Його протікання може бути прихованим, відображуватися у зміні показників адаптації, які вдається реєструвати лише спеціальними методами. Максимально довготривалі стресори, що можливо витримати викликають виражену симптоматику стресу. Адаптація до таких факторів може бути при умові, що організм людини встигає, мобілізувати глибокі адаптпційні резерви, пристосуватися до рівня тривалих екстремальних вимог середовища. Симптоматика довготривалого стресу нагадує початкові загальні симптоми соматичних, а підчас психічних хворобливих станів. Такий стрес може переходити в хворобу. Причиною довготривалого стресу може стати екстремальний фактор, що часто повторюється.

Розвиток стресу в часі Сел'є поділив на 3 стадії:

  1. Реакція тривоги;

  2. Стадія резистентності;

  3. Стадія виснаження.

Перша стадія - стадія мобілізації адаптаційних можливостей організму. На цій стадії зменшуються розміри тимуса, селезінки та лімфатичних-вузлів, кількості жирової тканини, з'являються виразки шлунку та кишечника. Адаптаційні можливості організму обмежені, під дією дуже сильного

стресора (наприклад, сильний опік) організм може загинути вже на стадії тривоги.

Якщо дія стресора сумісна з можливостями адаптації, то наступає стадія резистентності. Це стадія збалансованого витрачання адаптаційних резервів, зникають ознаки реакції тривоги, рівень опору організму значно вище звичайного. Якщо стресор слабкий або закінчив свою дію, то ця стадія продовжується довгий час або організм пристосовується, отримуючи нові якості.'

Сел'є вважає, що необхідно розрізняти поверхову адаптаційну енергію від глибокої. Поверхова - доступна відразу, по першій вимозі, глибока -зберігається у вигляді резерву, людина витрачає її, але не має можливості поповнювати.

Якщо стресорний фактор є надто сильним або діє довгий час, розвивається стадія виснаження. Знову з'являються ознаки реакції тривоги, але тепер вони незворотні, що може призвести до загибелі організму.

Експерименти на тваринах показали, що здатність організму до адаптації не безмежна. Після реакції тривоги організм адаптується і чинить опір, але тривалість періоду опору залежить від вродженої здатності організму пристосовуватись і від сили стресору.

Як вважає Сел'є, з точки зору стресової реакції не має значення, приємна чи неприємна ситуація, з ,якою зіткається людина. Матір, якій повідомили про загибель її єдиного сина переживає страшне душевне напруження. Якщо через багато років виявиться, що повідомлення є хибним, і син раптово повернеться додому, вона відчує надто сильну радість. Специфічні результати двох подій - горя та радості - абсолютно відмінні, але їх стресова дія - неспецифічна вимога пристосування до нової ситуації -є однаковою.

Стрес не завжди результат пошкодження. Його стресорний ефект залежить тільки від інтенсивності вимог до пристосувальної здатності організму. Будь-яка нормальна діяльність - гра в шахи, пристрасні обійми можуть викликати значний стрес, не вчинивши ніякої шкоди.

Сел'є виділяє в повсякденному житті два типи стресу - еустрес та дистрес. Еустрес поєднується з бажаним ефектом, дистрес - з небажаним. Дистрес завжди неприємний, він пов'язаний з шкідливими наслідками.

Коли говорять, що людина відчуває стрес, мають на увазі надмірний стрес, або дистрес, подібно тому, як вираз "у нього температура" означає наявність у людини підвищеної температури, тобто жару. Звичайна ж теплопродукція - невід' ємна якість життя.

Навіть в стані повного розслаблення, людина, що спить, забезпечують рухи грудної клітини. Повна незалежність від стресу означає смерть. Рівень фізіологічного стресу найбільш низький в хвилини байдужості, але ніколи не дорівнює нулю.

Приємне чи неприємне емоційне збудження супроводжується підвищенням фізіологічного стресу (але не обов'язково дистресу). Відповідно до гіпотези Сел'є, депривація - відсутність подразників, та надмірне подразнення в рівній мірі супроводжується підвищенням стресу, навіть іноді до дистресу. Тому ми не повинні, та й не в змозі уникати стресу.

Важливою для концепції стресу є відповідь на питання, яким чином одна й та ж сама реакція призводить до різних ушкоджень. Відомо, що якісно різні подразники рівної стресорної сили не обов'язково викликають однаковий синдром у різних людей. В той же час один і той же подразник може призвести до різних ушкоджень у різних людей. Було доведено, що якісно різні подразники відмінні лише своєю специфічною дією. їх неспецифічний стресогенний ефект, по1суті однаковий,.якщо тільки на нього не накладається та не видозмінює його інша специфічна якість подразника.

Ту обставину, що навіть один і той же стресор може викликати неоднакові ураження у різних людей, Сел'є пов'язує з "фактором обумовлення", які вибірково посилюють або гальмують те або інше виявлення стресу. "Обумовлення" може бути внутрішнім (генетична схильність, вік, стать) або зовнішнім (прийом всередину гормонів, лікарських засобів, дієта). Під впливом цих факторів відбувається обумовлення (вони визначають чутливість організму).

Загальну якість різноманітних агентів, в силу якої всі вони викликають стандартну реакцію Сел'є назвав стресорним ефектом, а стан, викликаний цими агентами в організмі - стресом. Після того, як в 1936 р. Сел'є сформулював синдром біологічного стресу, були виявлені додаткові, раніше невідомі біохімічні та структурні зміни організму у відповідь на неспецифічний стрес

Психологічний стрес

Вивченню психологічних реакцій на стрес присвячена велика кількість досліджень, особливо в останні роки. Дослідників цікавлять перш за все клі­нічні та виробничі ситуації. Слід зазначити, що основна проблема в розумін­ні психологічних реакцій людини на стрес торкається його здатності подола­ти стресогенну ситуацію.

Американський фізіолог Кеннон, що проводив дослідження на кішках, описав активну форму реакції на гострий стрес в критичних ситуаціях. Він характеризував цю реакцію як "втеча" або "боротьба", що розглядається як мобілізація організму, що готує м'язи до дії у відповідь на загрозу. Цей меха-нізм дає можливість індивіду або боротись з загрозою, або втікати від неї. Y людини реакція "боротьба-втеча" може бути активована посередництвом різ-номанітних психологічних впливів, включаючи різні психосоціальні подраз-ники.

Объяснение

результатов тренировочного стресса (TSS) - Центр поддержки TrainingPeaks

TrainingPeaks использует несколько физиологических показателей для количественной оценки тренировочного стресса на конкретной тренировке или части тренировки. Ниже приведены оценки каждого обучения, способы их расчета и уровень точности для каждого показателя.

Оценка тренировочного стресса (TSS)

  • Применимые типы тренировок: велосипед или гребля только с измерителем мощности.
  • Уровень точности
  • : TSS на основе мощности (по сравнению с hrTSS, tTSS или TSS *) является наиболее точным методом расчета оценки стресса во время тренировки и методом по умолчанию для тренировок на велосипеде, когда имеется достаточно данных для расчета
  • Требования для расчета: файл данных измерителя мощности, содержащий длительность временного ряда и данные о мощности, порог мощности (FTP), установленный в разделе «Зоны мощности» в «Моих настройках».
  • Что такое TSS? Оценка тренировочного стресса (TSS) - это составное число, которое учитывает продолжительность и интенсивность тренировки, чтобы получить единую оценку общей тренировочной нагрузки и физиологического стресса, создаваемого этой тренировкой.Он концептуально моделируется на основе тренировочного импульса, основанного на частоте сердечных сокращений (TRIMP). По определению, один час, потраченный на функциональную пороговую мощность (FTP), равен 100 баллам.
      • Нормализованная мощность (NP): оценка мощности, которую вы могли бы поддерживать за ту же физиологическую «цену», если бы ваша мощность была совершенно постоянной, например, на эргометре, вместо переменной выходной мощности. NP используется для расчета TSS.

      • Коэффициент интенсивности (IF) для TSS: для любой тренировки или части тренировки, отношение нормализованной мощности к функциональной пороговой мощности всадника, которая дает пользователю относительную интенсивность по отношению к его пороговой мощности.IF используется для расчета TSS.

Нормализованная оценка мощности, интенсивности, фактора и тренировочного стресса

Порог 411

Оценка стресса во время беговых тренировок (rTSS)

  • Применимые типы тренировок: только бег (TSS не может быть рассчитано для велотренировок по скорости)
  • Уровень точности
  • : rTSS - второй наиболее точный метод расчета показателя тренировочного стресса и метод по умолчанию для тренировок Run, когда имеется достаточно данных для расчета
  • Требования для расчета: временные ряды тренировки с данными темпа и высоты, пороговое значение темпа для бега / ходьбы (вводится в зонах темпа / скорости)
  • Что такое rTSS? Запуск
.

Напряжение, деформация и модуль Юнга

Напряжение

Напряжение - это отношение приложенной силы F к площади поперечного сечения , определяемой как « силы на единицу площади ».

Tensile, compressive and shear force

  • растягивающее напряжение - напряжение, которое имеет тенденцию к растяжению или удлинению материала - действует нормально по отношению к напряженной области
  • сжимающее напряжение - напряжение, которое имеет тенденцию к сжатию или укорачиванию материала - действует нормально к напряженной области
  • напряжение сдвига - напряжение, которое имеет тенденцию к сдвигу материала - действует в плоскости напряженной области под прямым углом к ​​напряжению сжатия или растяжения
Напряжение растяжения или сжатия - нормальное напряжение

Напряжение растяжения или сжатия нормально к Плоскость обычно обозначается как « нормальное напряжение » или « прямое напряжение » и может быть выражена как

σ = F n / A (1)

, где

σ = нормальное напряжение (Па (Н / м 2 ), psi (фунт f / дюйм 2 ))

F n = нормальная сила, действующая перпендикулярно площади (Н, фунт f )

A = площадь (м 2 , дюйм 2 )

  • кип является Имперская единица силы - равна 1000 фунтов f (фунт-сила)
  • 1 кип = 4448.2216 Ньютонов (Н) = 4,4482216 килограммов Ньютонов (кН)

Нормальная сила действует перпендикулярно площади и возникает всякий раз, когда внешние нагрузки имеют тенденцию толкать или тянуть два сегмента тела.

Пример - Растягивающая сила, действующая на стержень

Сила 10 кН действует на круглый стержень диаметром 10 мм . Напряжение в стержне можно рассчитать как

σ = (10 10 3 Н) / (π ((10 10 -3 м) / 2) 2 )

= 127388535 (Н / м 2 )

= 127 (МПа)

Пример - Сила, действующая на квадратную стойку из пихты Дугласа

Сжимающая нагрузка 30000 фунтов действует на короткий квадрат 6 x 6 дюймов столб пихты Дугласа.Размер опоры в оправе составляет 5,5 x 5,5 дюйма , а напряжение сжатия можно рассчитать как

σ = (30000 фунтов) / ((5,5 дюйма) (5,5 дюйма) )

= 991 (фунт / дюйм 2 , psi)

Напряжение сдвига

Напряжение, параллельное плоскости, обычно обозначается как «напряжение сдвига » и может быть выражено как

τ = F p / A (2)

где

τ = напряжение сдвига (Па (Н / м 2 ), фунт / кв. Дюйм (фунт f / дюйм 2 ))

F p = поперечная сила в плоскости площади (Н, фунт f )

A = площадь (м 2 , в 2 )

Поперечная сила лежит в плоскости области и возникает, когда внешние нагрузки имеют тенденцию вызывать два сегмента тела скользить друг по другу.

Деформация (деформация)

Деформация определяется как «деформация твердого тела под действием напряжения».

  • Нормальная деформация - удлинение или сжатие отрезка линии
  • Деформация сдвига - изменение угла между двумя отрезками прямой, первоначально перпендикулярными

Нормальная деформация и может быть выражена как

ε = dl / l o

= σ / E (3)

, где

dl = изменение длины (м, дюйм)

l o = начальная длина (м, дюйм)

ε = деформация - без единицы измерения

E = Модуль Юнга (модуль упругости) (Па, (Н / м 2 ), фунт / кв. дюйм (фунт f / дюйм 2 ))

    Модуль Юнга
  • можно использовать для прогнозирования удлинения или сжатия объекта при воздействии силы.

Обратите внимание, что деформация является безразмерной единицей, так как это отношение двух длин.Но также общепринято указывать это как отношение двух единиц длины - например, м / м или дюйм / дюйм .

Пример - напряжение и изменение длины

Стержень в приведенном выше примере имеет длину 2 м и изготовлен из стали с модулем упругости 200 ГПа (200 10 9 Н / м 2 ) . Изменение длины может быть рассчитано путем преобразования (3) в

dl = σ l o / E

= (127 10 6 Па) (2 м) / (200 10 9 Па)

= 0.00127 м

= 1,27 мм

Энергия деформации

Напряжение объекта сохраняет в нем энергию. Для осевой нагрузки запасенная энергия может быть выражена как

U = 1/2 F n дл

, где

U = энергия деформации (Дж (Н · м), фут-фунт)

Модуль Юнга - Модуль упругости (или Модуль упругости) - Закон Гука

Большинство металлов деформируются пропорционально приложенной нагрузке в диапазоне нагрузок.Напряжение пропорционально нагрузке, а деформация пропорциональна деформации в соответствии с законом Гука .

E = напряжение / деформация

= σ / ε

= (F n / A) / (дл / л o ) ( 4)

, где

E = модуль Юнга (Н / м 2 ) (фунт / дюйм 2 , фунт / кв. Дюйм)

Модуль упругости или модуль Юнга обычно используется для металлов и металлических сплавов и выражается в единицах 10 6 фунтов f / дюйм 2 , Н / м 2 или Па .Модуль упругости при растяжении часто используется для пластмасс и выражается в единицах 10 5 фунтов f / дюйм 2 или ГПа.

Модуль упругости при сдвиге - или модуль жесткости

G = напряжение / деформация

= τ / γ

= (F p / A) / (с / d) (5)

, где

G = модуль упругости при сдвиге - или модуль жесткости (Н / м 2 ) (фунт / дюйм 2 , psi)

τ = напряжение сдвига ((Па) Н / м 2 , фунт / кв. Дюйм)

γ = мера деформации сдвига без единицы измерения

2

2 p = сила, параллельная граням, на которые они действуют

A = площадь (м 2 , в 2 )

s = смещение граней (м, дюйм)

d = ди положение между смещенными гранями (м, дюйм)

Объемный модуль упругости

Объемный модуль упругости - или объемный модуль - является мерой сопротивления вещества равномерному сжатию.Объемный модуль упругости - это отношение напряжения к изменению объема материала, подвергающегося осевой нагрузке.

Модули упругости

Модули упругости для некоторых распространенных материалов:


9000 Модуль упругости - 904 Стекло 9047 8
Материал Модуль упругости
- E -
Модуль упругости
- G -
(ГПа)
(10 6 фунтов на кв. Дюйм)
(ГПа)
(10 6 фунтов на кв. Дюйм)
(ГПа)
4 60005 (10 6 фунтов на кв. )
Алюминий 70 24 70
Латунь 91 36 61
Медь 55 23 37
Железо 91 70 100
Свинец 16 5.6 7,7
Сталь 200 84 160
.

Applications «TSE Systems - ведущий поставщик передового исследовательского оборудования

  • Дом
  • Контакт
  • Поиск

Leave a Comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *